10.06.2022
Консультація 8.
1.Шановні випускники!
Пройдіть онлайн демоверсію мультитесту ЗНО.
Освіта.ua пропонує всім охочим пройти демоверсію національного мультипредметного тесту ЗНО онлайн.
Цей тест є аналогічним тим тестам, які будуть застосовані під час конкурсного відбору абітурієнтів для вступу на спеціальності бакалавра (магістра медичного спрямування) на бюджетні місця, а також на висококон’юнктурні спеціальності у 2022 році.
Виконання демонстраційного варіанту завдань національного мультипредметного тесту допоможе майбутнім абітурієнтам оцінити власний рівень підготовки з української мови, математики та історії України.
Спосіб виконання всіх завдань у запропонованих тестах максимально наближений до реального тесту, а форма відповіді відповідає виду, що будуть запропоновані випускникам і абітурієнтам під час проходження спрощеного ЗНО.
Після виконання тесту учаснику будуть надані правильні відповіді на всі завдання та розрахований результат у тестових балах.
Окрім демоверсії мультитесту, який буде запропонований абітурієнтам для вступу, на сайті ЗНО-ОНЛАЙН ви зможете знайти тести ЗНО за всі минулі роки з предметів, які вас цікавлять.
Вибіркове виконання завдань певних типів або тематичних блоків дозволить якісно повторити теми з української мови, математики та історії України, передбачені програмою.
Також такі тренування допоможуть відпрацювати найбільш проблемні розділи та призвичаїтися до роботи в середовищі онлайн-тестувальників.
Для проходження використовуйте посилання:
https://zno.osvita.ua/multitest/507/
https://osvita.ua/test/86345/
На допомогу!
Бажаю успіхів!
08.06.2022
Консультація 7.
1.Шановні випускники!
На цьому тижні продовжуємо онлайн- Марафон з розбору завдань!2.Пройдіть тестування за посиланням
https://zno.osvita.ua/ukrmova/470/
3.Корисна інформація!
Безпека під час тестування
Якщо під час тестування розпочнеться повітряна тривога, то проведення мультипредметного іспиту призупинять, а його учасники мають перейти у безпечне місце.
"Це є основною умовою створення пункту тестування. Після оголошення про відбій повітряної тривоги всі учасники можуть долучитися до продовження ЗНО", – наголосив міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.
Чому ЗНО не проводитимуть онлайн?
За словами голови профільного комітету ВР, можливість проведення ЗНО онлайн розглядалася цілком серйозно.
"Питання, в яке ми вперлися як в скляну стелю – це проблема з автентифікацією дитини.
Також ми боїмося, що якщо дозволити складати ЗНО онлайн, то всі будуть це робити онлайн", – пояснив Бабак.
У такому разі технічне навантаження неминуче, адже десятки тисяч дітей будуть підключені одночасно.
"У когось обов'язково можуть бути перебої зі зв'язком. Буде купа скарг на поганий інтернет. Тому ми зробимо офлайн", – підкреслив очільник профільного комітету.
Чому тест складатиметься лише з трьох предметів?
Глава МОН Сергій Шкарлет пояснив, чому для мультипредметного тесту обрали саме українську мову, математику та історію України.
"Ми намагалися зберегти ті основи ЗНО, які вже багато років є беззаперечним інструментом довіри батьків і нашої студентської молоді щодо вступу.
Ми заклали такий первинний, але спрощений аналог ЗНО – так званий Національний мультипредметний тест для вступу та здобуття вищої освіти на основі повної загальної середньої освіти", – сказав Шкарлет.
Українська мова, математика, історія України – це предмети, які вивчають всі у приблизно однакових умовах, пояснив міністр.
07.06.2022
Консультація 6.
Шановні випускники! На цьому тижні продовжуємо онлайн- Марафон з розбору завдань!
Як підготуватися до завдань з української мови?
В умовах війни підготовку до ЗНО можна продовжувати у школах дистанційно або офлайн, якщо є така можливість.
Також можна навчатися за допомогою платформи "Всеукраїнська школа онлайн".
У Центрі оцінювання якості освіти також радять використовувати:
- тести минулих років з розділу "Підготовка. Тести минулих років" – там потрібно обрати закладки "Українська мова і література" та "Українська мова";
- відеороз’яснення до завдань ЗНО минулих років: Пробне ЗНО-2020; Пробне ЗНО-2021(відео №2, відео №3); Підготовка до ЗНО-2021;
- короткі тематичні тести в онлайн-тестувальнику з української мови на сайті Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти тощо.
Нагадаємо, через війну в Україні спростили ЗНО-2022 і розробили мультидисциплінарний тест.
За попередніми даними, майбутні вступники складатимуть його в липні.
Детальніше про те, яким буде цьогорічне ЗНО і вступ до вишів, можна дізнатися з матеріалу "ЗНО і вступ 2022: що змінилося для випускників в умовах війни".
06.06.2022
Консультація 5.
Шановні випускники! На цьому тижні на вас чекає онлайн- Марафон з розбору завдань!
Зверніть увагу!
Мультитест ЗНО-2022: українська мова
У межах вступної кампанії 2022 року передбачено складання вступниками до вишів національного мультипредметного тестування (НМТ), яке проводитимуть у комп’ютерному форматі. Цей іспит міститиме три блоки завдань: з української мови, математики та історії України.
Яким буде зміст завдань блоку НМТ з української мови?
Зміст завдань блоку НМТ з української мови буде відповідати чинній програмі ЗНО з української мови. Необхідно звернути увагу, що у відповідній програмі вас має цікавити лише та частина, що стосується української мови.
Ця частина охоплює всі мовні теми, вивчення яких передбачено в шкільному курсі української мови, а саме теми:
- «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія»;
- «Лексикологія. Фразеологія»;
- «Будова слова. Словотвір»;
- «Морфологія»;
- «Синтаксис»;
- «Стилістика»;
- «Розвиток мовлення».
Питома вага до того чи іншого розділу мовознавства в змісті блоку НМТ з української мови загалом відповідає тому, що характеризує зміст тестів ЗНО з української мови.
Щоправда, розділам «Стилістика» та «Розвиток мовлення» приділено дещо менше уваги з огляду на комп’ютерний формат тестування, який, зокрема, унеможливлює використання завдань на надання письмової розгорнутої чи короткої відповідей.
Яка структура блоку НМТ з української мови?
Усього в блоці НМТ з української мови буде 20 завдань, з-поміж яких:
- 15 завдань з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох або п’яти варіантів;
- 5 завдань на встановлення відповідності (потрібно встановити по 4 «логічні пари»).
Зверніть увагу, що в блоці НМТ з української мови не буде завдань, які передбачають надання письмової розгорнутої чи короткої відповідей, як не буде й завдань з української літератури.
Як будуть оцінювати завдання блоку НМТ з української мови?
Завдання з української мови буде оцінено відповідно до схеми нарахування балів, застосовуваної в ЗНО. Тобто по 1 тестовому балу буде нараховано за кожну правильну відповідь на завдання з вибором однієї правильної відповіді та по 1 тестовому балу за кожну правильно визначену логічну пару в завданнях на встановлення відповідності.
Отже, за виконання завдань блоку НМТ з української мови можна отримати від 0 до 35 балів.
Свій результат (тобто кількість набраних балів за правильно виконані завдання) ви знатимете після виконання блоків НМТ.
Пізніше результат кожного блоку буде також переведено в шкалу 100-200 балів. Для отримання результату за шкалою 100-200 достатньо буде набрати хоча б один тестовий бал.
Як підготуватися до виконання завдань блоку НМТ з української мови?
Передусім, безперечно, варто продовжувати ретельно працювати над шкільною програмою з української мови, відвідуючи онлайн або офлайн уроки, які проводять ваші вчителі, або уроки Всеукраїнської школи онлайн.
А для самостійного тренування доречно використовувати:
- тести ЗНО-ОНЛАЙН з української мови та літератури за минулі роки;
- завдання з української мови, згруповані за певними темами, які відповідають мовним темам, передбаченим програмою;
- перелік слів з правильними наголосами до ЗНО-2022;
- коментарі до тестів з української мови минулих років, які надані провідними фахівцями з підготовки до тестування.
Така підготовка допоможе не лише якісно повторити мовні теми чи відпрацювати найбільш проблемні розділи, а також призвичаїтися до роботи в середовищі онлайн-тестувальників.
03.06.2022
Консультація 4.
Повторюємо найголовніше
Коли матеріал вже майже повністю пройдений, залишається час на повторення найголовнішого. Тести ЗНО мають деякі особливості, які дозволяють покращити результат, звернувши увагу на типові запитання. Наприкінці підготовки педагоги радять ще раз проаналізувати програму ЗНО та написати тести минулих років, щоб знайти свої слабкі сторони.
Типові теми ЗНО з української мови:
- наголос,
- винятки з правил орфографії,
- види складного речення,
- види односкладних речень,
- частини мови.
Репетитори радять повторювати програму не лише з підручниками, а й використовувати сучасні програми та відеоуроки, які сприйматимуться більш швидко та цікаво. Наприклад, односкладні речення можна повторити за допомогою пісень відомого гурту «Океан Ельзи».
Пройдіть тестування за посиланням
https://zno.osvita.ua/ukrmova/list.html
01.06.2022
Консультація 3.
Любі мої учні!
Познайомившись з мультимедійним тестом з української мови, варто почати повторення тем або вивчення, якщо ще не починали. Ось декілька ресурсів і онлайн курсів, які допоможуть Вам у цьому:
1) zno.osvita.ua — на цьому сайті є тести минулих років, які потрібно виконувати систематично і завдяки цьому вистежувати свій прогрес.
2) znona200 — зараз онлайн курс проводить набір на інтенсив за мінімальною ціною. Для учнів буде можливість спілкування у Телеграм чаті з репетиторами і провідання вебінарів, на яких після пояснення теми, можна проходити тести. Також курс дає доступ до спеціального бота задля якісного виконання домашніх завдань.
3) zno_natali — проводиться набір на інтенсив навчання. Учні мають можливість перегляду відео пояснень і проходження тестів. Також є доступ до симуляцій мультитесту, аби мати змогу на тренування.
4) zno.ua — підготовка до екзамену із доступом до тестів і вебінарів. Також можна ознайомитися із цікавою інформацією щодо НМТ на їхньому Ютуб каналі та інстаграм сторінці.
5) ilearn — на сайті виставлені посилання на вебінари із чудовим поясненням. Також є доступ до завдань після перегляду відео.
Вивчайте українську мову і розвивайте свої знання. Все обов’язково буде чудово і Ви зможете отримати високі бали!
31.05.2022
Консультація 2.
Дорогі випускники! У межах вступної кампанії 2022 року передбачили національний мультипредметний тест (НМТ) у онлайн-форматі. Це випробування міститиме три блоки завдань: з української мови, математики та історії України. Український центр оцінювання якості освіти пояснює зміст, структуру й оцінювання блоку НМТ з української мови, а надалі такі матеріали будуть і стосовно математики, й історії України.
1. Перегляньте відео.
Розбір НМТ з української мови (демонстраційний варіант)
2.Зміст завдань НМТ з української мови.
Він відповідатиме чинній програмі ЗНО з української мови. Ця частина охоплює всі мовні теми, вивчення яких передбаали в шкільному курсі української мови, а саме теми: «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія»; «Лексикологія. Фразеологія»; «Будова слова. Словотвір»; «Морфологія»; «Синтаксис»; «Стилістика»; «Розвиток мовлення».
3.Як підготуватися.
Варто продовжувати ретельно працювати над шкільною програмою з української мови, відвідуючи онлайн або офлайн-уроки, які проводять ваші вчителі, або уроки Всеукраїнської школи онлайн, а для самостійного тренування доречно використовувати:
- тести минулих років, розміщені в розділі «Підготовка. Тести минулих років», де обирайте закладки «Українська мова і література» та «Українська мова»;
- відеороз’яснення до завдань ЗНО минулих років: Пробне ЗНО-2020; Пробне ЗНО-2021 (відео №2, відео №3); Підготовка до ЗНО-2021;
- короткі тематичні тести в онлайн-тестувальнику з української мови на сайті Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти;
- інші ресурси, які допоможуть повторити мовні теми, а також призвичаїтися до роботи в середовищі онлайн-тестувальників.
30.05.2022
Консультація 1.
Добрий день ! Шановні випускники, розпочинаємо цикл консультацій з підготовки до мультипредметного тесту!
1. Перегляньте відео
ОНЛАЙН-КОНСУЛЬТАЦІя від Олександра АВРАМЕНКА до ЗНО-2022. Національний мультипредметний тест.
24.05.2022,25.05.2022.
Тема: Бесіда про твори, вивчені упродовж навчального року.
Мета : предметна: систематизація знань навчального матеріалу, який стосувався знань про життєвий і творчий шлях письменників, зміст їх творів, понять з теорії літератури, читацьку активність; ключова: комунікативна: навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок і почуттів оточення; інформаційна: навички роботи з книгою; уміння і навички аналітичного характеру; загальнокультурна: формування естетичного смаку, кругозору, світогляду; виховання почуття любові до книг, рідного слова, культури українців, їхніх звичаїв, обрядів, пошану до митців слова, відповідальність за доручені справу.
1. Напишіть поруч з назвою твору автора та жанр. Категорія 1 «Твір — автор — жанр»
1. «Вершники»
2. «Я (Романтика)»
3. «Маруся Чурай»
4. «Поза межами болю»
5. «Зачарована Десна»
6. «Україна в огні»
7. «Залізний острів»
8. «Три зозулі з поклоном»
9. «Мина Мазайло»
10. «Балада про соняшник»
Категорія 2 «Літературні процеси в Україні у 20-30-х роках»
1. Які літературні угрупування об'єднувалися за спільним світовідчуттям, естетичними принципами та певною політичною платформою в 20-30х рр. ХХ століття?
2. Хто утворив літературну організацію «ВАПЛІТЕ» у 1926 році?
3. У яких містах Європи була заснована «Празька школа»?
4. Назвіть поетів, що творили у «Празькій школі», та яких друкували в журналі «Вісник»?
5. Що називають «Розстріляним відродженням»?
6. Хто розпочав літературну дискусію і в якому році?
7. Хто вважав, що українські митці будуть першими заспівувачами «азіатського ренесансу», а їхній стиль — активний романтизм — стане основним у час українського відродження?
8. Хто належав до літературно-мистецького руху «Розстріляне Відродження»?
9. У чому було звинувачено Миколу Хвильового?
10. Якій літературній течії характерні такі ознаки: відмова від реалістичного змалювання світу, художнє зображення, суб'єктивізм?
Категорія 3 «Хто сказав, написав…»
1. Хто є автором слів: «Поете, любити свій край не є злочин, коли це для всіх!»?
2. З якої поезії рядки: «Чому не можна перевернути світ? Щоб поставити все догори ногами?..»?
3. Як називається сонет, у якому оспівується золотоголове вічне місто?
4. Хто сказав:
Він України мав чарівну вроду,
Носив її наймення гордолиць,
Він виріс від суниць аж до зірниць,
Великий гранослов свого народу?
5. Хто сказав: «Ознаками стилю Плужника є філігранна витонченість образів, досконалість побудови поезій, інтелектуальна гра нюансами емоційної та звукової сфери»?
6. Який відомий письменник оцінив збірку Григорія Косинки «На золотих богів»?
7. Який роман Юрій Яновський писав потай, а потім приніс рукопис Ю. Смоличу?
8. Хто сказав «Поезіє, сонце моє оранжеве!»
9. Чиї слова: «Душа належить людствам і епохам»?
10. Автор слів «А де ж Україна? Все далі, все далі, все далі».
Категорія 4 «Тема — твір»
1. Розповідь про батьків, навчання й формування світогляду письменника у формі гуморески
2. Тема міщанства й українізації
3. Протистояння добра і зла в душі героя («чекіста і людини»), його роздвоєність
4. Підкорення людиною міста
5. Зображення дитинства й джерел формування митця
6. Тема першого юнацького кохання
7. Любові всевишній присвячується…
8. Страждання України від фашистської окупації
9. Багатостраждальна українська історія з її трагічною героїкою, кохання дівчини-козачки
10. Філософські роздуми зрілої людини — митця про людське буття, роль дитинства у формуванні особистості
Категорія 5 «Асоціації»
Визначити, з яким твором асоціюються поняття.
✵ Чорний трибунал
✵ Урбанізація
✵ Прізвище
✵ Семеро товаришів
✵ Поїзд-дракон
✵ Концтабір
✵ Старий крейсер
✵ Лист
ПІДСУМОК УРОКУ
Як підсумок хочу вам запропонувати духовні заповіти Марії Терези:
Життя — це шанс. Скористайся ним.
Життя — це краса. Милуйся нею.
Життя — це мрія. Здійсни її.
Життя — це виклик. Прийми його.
Життя — це обов'язок. Виконай його.
Життя — це гра. Стань гравцем.
Життя — це цінність. Цінуй його!
Життя — це скарб. Бережи його.
Життя — це любов. Насолоджуйся нею.
Життя — це таїна. Пізнай її.
Життя — це боротьба. Почни її.
Життя — безодня невідомого — не бійся, вступи у неї.
Життя — удача. Шукай цю мить!
Життя таке чудове — не згуби його. Це твоє життя. Борони його.
23.05.2022
Тема: Література рідного краю.
1.Ознайомтеся з теоретичним матеріалом.
Донбас – промислове серце України. Край з унікальною історією, що дбайливо
зберігає свої звичаї і традиції, який розташований
на південному сході України у межах Донецького кряжу, Приазовської височини та
Придніпровської низовини. Охоплює Донецьку область без Приазов’я,
південь Луганської області, а також прилеглі частини суміжних зі сходу і заходу
областей – схід Дніпропетровської (Україна) та захід Ростовської (Росія)
областей.
За географічною конфігурацією
Донецька область нагадує розкриту долоню, відкриту для зовнішнього світу, наче
простягнуту для рукостискання. Цю аналогію наводили різні автори в літературі
для характеристики нашого краю.
Назву «Донецький басейн»,
скорочено «Донбас» дав Ковалевський Євграф Петрович, гірничий інженер із
Харкова, який виконав перше наукове стратиграфічне і геологічне дослідження
Донбасу, а також подав першу карту залягання вугільних пластів Донбасу на початку
ХІХ століття.
Проте не тільки вугілля та метал
дає наш край Україні. Багатий він і своїми талантами, що, як перлини, як
коштовні діаманти, прикрашають шахтарську землю.
2.Метод «Пінг-понг».
1. Назвіть українських
поетів, що оспівали наш край у віршах.
2. Вихід якої поетичної збірки ознаменував початок літературного життя на Донбасі?
3. До якого літературного напряму відносимо творчість Михайла Петренка?
4. Назва і рік виходу журналу, з яким пов’язана активізація літературного життя на Донбасі у 1920-х роках?
5. Назвіть основні мотиви творчості Миколи Чернявського.
6. У якому куточку Донбасу народився Спиридон Черкасенк7. Назвіть автора поезій «Далеко-далеко від рідного краю…», «Моя мандрівка в Олексіївку», «Мені здається, все те снилось».
8. Вкажіть назву літературного альманаху, що видавався на Донбасі 1946 року.
9. Назвіть приїжджих письменників, які своє життя й творчість пов’язали з Донбасом.
10. Визначте основну тематику творчості Павла Байдебури.
11. Вкажіть назви літературних альманахів, що побачили світ у другій
половині 90-х років?
12. Назвіть види лірики, в яких працювали письменники-земляки.
3.Ознайомтеся з теоретичним матеріалом.
Більш повне й більш об’єктивне уявлення про Донеччину ми можемо скласти за допомогою поетичних творів наших земляків. Адже степовий Донбас не тільки віддавна привертав увагу українських письменників, а й дав багато яскравих талантів усій українській культурі. Слід тільки-но пригадати Миколу Чернявського, Спиридона Черкасенка, Бориса Грінченка, Микиту Шаповала, Володимира Сосюру, Саву Божка, Лева Скрипника, Михайла Петренка та ін. Усі вони народилися на Донеччині, тут пройшла їхня молодість, і майже всі розпочинали трудовий шлях шахтарями, що, безперечно, зумовлювало провідну тематику їхніх творів.
В.Сосюра – поет нашого краю.
Донеччино моя! Твоїх
вітрів дихання
Я відчуваю знов, як в ті
далекі дні,
Коли квітки в росі
солодкого світання
Над голубим Дінцем
всміхалися мені.
Немов душею п’ю твого життя весну я
У радості степів, у
гомоні дібров,
І музику гудків твоїх я
знову чую,
Донеччино моя, життя мого
любов!
Ці слова належать нашому земляку
– відомому українському поету Володимиру Сосюрі – енергійній і доброзичливій
людині з чутливим і ніжним серцем, що боляче сприймає як особисте горе, так і
народне. Коли ми чуємо його ім’я, у думках кожного з нас виникає словосполучення
слів –
«любіть Україну!» І навпаки, аналогічна асоціація зі словами: «Любіть Україну!»
Адже В.Сосюра, подібно до чорнобривців, що є символом України, зігріває нашу
душу й сердечно звертається до кожного з нас:
Любіть Україну у сні й
наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і
нову,
і мову її солов’їну.
Володимир Миколайович видав понад
80 поетичних збірок, був учасником громадянської та Великої Вітчизняної воєн. Однак
сльози і любов, радощі і горе, успіхи й розчарування супроводжували його життя.
Майбутній поет народився на станції
Дебальцеве 6 січня 1898 року в сім’ї
звичайного робітника. Пологи
були передчасними. Молоде подружжя Сосюр очікувало на первістка десь на Маланку
чи Василя (13 – 14 січня). Антоніна Дмитрівна, мати письменника, вирішила
народжувати у Званівці, де жили батьки чоловіка. Під час пересадки, на станції
Дебальцеве, вагітній жінці стало зле: чи від юрби, чи від шалених ударів
первінця. Вже на платформі якийсь переобтяжений клунками молодик необачно
спричинив до падіння Антоніни Дмитрівни. «Аби не впасти на живіт!» – промайнуло
блискавкою в голові жінки. Матір майбутнього поета втратила свідомість. Прийшла
до тями від різкого крику немовляти. Десь оговтавшись під вечір, Антоніна
дізналася від сусідки по палаті, як її непритомну принесли до лікарні, як
акушери боялися прийняти пологи і терміново викликали лікаря – Володимира
Феофановича.
Народною поштою, через знайомих,
вже на другий день молодий батько, Микола Володимирович, дізнався про
народження сина і терміново прибув до Дебальцевого. Не дивлячись на пригоду з
падінням, мати з дитиною почувалися добре, і лікар дав згоду на від’їзд молодого сімейства. Щасливі батьки назвали хлопчика
Володимиром, чи то на честь діда, чи то на честь лікаря, і поспішили до
краматорського потягу, щоб завидно добратися до Званівки.
Безліч подій проймайнуло за 67 років
життєвого шляху В.Сосюри: багатодітна сім’я – восьмеро дітей; пияцтво батька і
його смерть у віці 37-ми років; юнацьке кохання без взаємності до бахмутської
красуні Констанції Рудзянської; розлучення з дружиною Вірою, з якою залишилися два сини – Олег і Микола; щастя і горе з
Марією, що народила йому сина Володимира…
Крім сімейних негараздів додалися
громадські й партійні: за вірші, в яких влада вбачала недоліки, двічі виключали
з партії та спілки письменників, особливо ж дісталося за вірш «Любіть Україну».
І все це незважаючи на те, що поет користувався всенародною любов’ю, мав вагомі
премії: всесоюзну Сталінську та республіканську ім. Т.Г.Шевченка.
Незмінною у житті В.Сосюри
залишалася любов до рідного краю. З теплотою та синівською любов’ю згадував він про Донеччину, де народився,
провів дитинство і юність… У своїх спогадах митець зазначав:
Я починався звідтіля,
де гул заводів даль
колише.
Ясні Донеччини поля
мені на світі наймиліші.
«Сила його таланту була такою, що
за яку б тему поет не брався, своїм точним і барвистим словом підносив її до
рівня серця», – зазначала А.Дідова, дослідниця творчості письменника. Численні
вірші зі збірок «Де шахти на горі» (1926), «Солов’їні далі» (1957), «Біля шахти
старої» (1958) В.Сосюра присвячує рідній Донеччині.
Великим потрясінням для митця
стали жахливі картини голодомору 1932 – 1933 років, які він споглядав на власні
очі. Все це не могло не відбитися на його здоров’ї. Психічний стан поета стає неврівноваженим. В.Сосюру
запроторюють до психіатричної лікарні в Харкові, а потім відправляють до
московського санаторію. Почало здавати серце. Він переніс два інфаркти: в 1957
та 1964 роках. Останній приступ був особливо важким. З квартири до карети
швидкої допомоги його винесли на ношах: поет не міг самостійно подолати східці.
Діагноз лікарів був невтішним: інфаркт міокарда. Тиск складав 280/160. Хвороба
була давньою, з ускладненнями, організм був виснажений десятьма роками
гіпертонії.
Тяжко хворий поет до останніх
хвилин життя не залишав творчої праці. В останній день свого життя, 8-го січня
1965 року, за спогадами дружини Марії: «Знову гуляли після обіду. Цього дня він
зупинявся частіше, ніж попереднього. Спітніло обличчя, стало погано. Ледве
дійшов до санаторію… Чотири години проводили ін’єкцію, намагалися припинити
приступ стенокардії. О 7-ій годині процедури було закінчено. Пульс був
катастрофічний. Серце стукало в кожній клітині…» О 19 годині 40 хвилин серце
Володимира Сосюри перестало битися.
Минають роки. Пам’ять про поета не згасає. Живе його безсмертна поезія у душах наших сучасників,
тривожить наші думки, закликає до активної дії в ім’я щастя і добра.
4. Домашнє завдання.
Запис у зошитах поданих тез і схем.
|
Літературне
життя на Донбасі: |
|
|
|
1898 р. – вихід збірки віршів
М.Чернявського «Донецькі сонети». |
|
|
|
Розвиток видавничої діяльності,
збільшення кількості періодичних видань. |
|
|
|
1923 р. – утворення журналу
«Забой». |
|
|
|
1924 р. – заснування
письменницької організації «Забой». |
|
|
|
20-ті – початок 30-х років –
пошук тем, жанрів та образів. |
|
|
|
1946 р. – видання альманаху
«Літературний Донбас». |
|
|
|
1958 р. – видання альманаху
«Донбас». |
|
|
|
1968 р. – видання журналу
«Донбас». |
|
|
|
1993 р. – заснування журналу
«Бахмутський шлях». |
|
|
|
ІІ пол. 90-х рр. – вихід альманахів «Євшан-зілля» (Слов’янськ), «Лад» і «Кальміус» (Донецьк). |
|
Письменник
|
Дата і місце народження
|
Творча спадщина, присвячена рідному краю
|
|
В.Сосюра |
6 січня 1898 р., станція Дебальцеве на Донеччині – 8 січня 1965 р. |
«Знов село» (1932), «Краю мій!»
(1940), «Донеччино моя!» (1949), «Шахти, терикони, заводські
огні» (1955), «Як передать, Донбас, твою красу
і силу» (1959), «Як я люблю тебе, мій краю
вугляний!» (1965) |
|
М.Чернявський |
3 січня 1868 р., с. Торська Олексіївка – 19 січня 1938 р. |
«Шахтар» (1895), «Донецькі
сонети» (1898), «Зорі» (1903), «Савур-Могила», «У Донецькому
краї», «Сон велетня», «Донець», «Степ і степ…», «Під землею», «Шахтарі». |
|
С.Черкасенко |
24 грудня 1876 р., Новий Буг, Херсонська губернія (Миколаївська
обл.) – 8 лютого 1940 р. |
«На шахті» (1909), «У шахтарів. Як живуть і
працюють на шахтах» (1919), «Шахтарі», «У шахті», «Під
землею», «Монолог», «В царстві ночі». |
|
Х.Алчевська |
16 березня 1882 р., м. Харків –
27 жовтня 1931 р. |
«Далеко-далеко від рідного краю…», «Моя мандрівка в Олексіївну», «Мені здається, все те снилось». |
|
В.Стус |
6 січня 1938 р., с. Рахнівка на Вінничині – з 3 на 4 вересня 1985 р. |
«Бідне серце!», «Спокій», «З
дитячих спогадів», «Вертання», «Вдається чи ні…», «Я блукав містом своєї
юності», «Додому!», «Цей спалах туги над імлою літ»,
«Там зелена суріпа цвіла…», «Заплющу очі – темінь навмання», «Той сірий
запорошений полин», «У чебрецевий степ…», «Вся в жужелиці, поросі, вугіллі…» |
|
С.Жуковський |
Нар. 18 липня 1938 р.,
м.Севастополь (АР Крим) |
«Прагнення краси» (1977), «На
перехрестях долі» (1980), «Вітер часу» (1983), «Колія»
(1986), «Заповітний степ» (1988),
«Освідчення в любові» (1991) |
|
П.Байдебура |
1 березня 1901 р., с. Нерубайка Новоархангельського району
Кіровоградської обл. – 26 січня 1985 р. |
«Шахта № 10» (1932), «Вугільні
дні» (1933), «Земля Донецька» (1944), «Рідні
горизонти» (1947), «Діти шахтарів» (1949),
«Шахтарські посланці» (1960), «Як ми шахту будували» (1960), «На степовому розгоні» (1976) |
|
П.Бондарчук |
Нар. 1 червня 1936 р., с. Талалаївка на Вінниччині |
«Серцем чую», «Не відлюби свої
тривоги», «Осінні човни», «Грань», «Шахтарське небо», «Три струни», «Білий
травень». |
|
І.Білий |
Нар.
25 березня 1942 р., с.Чистогалівка Чорнобильського
р-ну Київської обл. |
«Досвіток» (1969) «За калиновим
жаром» (1972), «Передмістя» (1976), «Пізні райдуги» (1981), «Рання
дорога» (1987), «Біля вишневого вікна» (1990),
«Журавлині мости» (2002), «Де кленом світ зійшовся» (2004) |
20.05.2022
Тема: УПЧ. Марія Матіос. " Солодка Даруся".
1. Прочитайте теоретичний матеріал за посиланням
https://ukrlit.net/article1/1753.html
2. Прочитайте твір " Солодка Даруся".
https://dovidka.biz.ua/solodka-darusya-korotkiy-zmist/
17.05.2022, 18.05.2022
Тема: Контрольна робота з теми "Постмодернізм і постпостмодернізм." Аналіз контрольної роботи.
1. Виконайте завдання.
І.
Клоуз-тест.
1. Уперше термін «постмодернізм» в Україні було вжито…
2. Хронологічні межі постмодернізму умовно визначають…
3. Основними ознаками постмодерного художнього світу
є…
4. Термін
«постмодернізм» перекладається як…
5. Характерною ознакою у
побудові сюжету постмодерних творів є…
6. Укажіть риси
літератури постмодернізму…
ІІ. Тестування
1. У якому прозовому творі постмодерністської літератури головна думка
виражена в словах «Честь понад усе»?
А) «Ворошиловград» С. Жадана Б) «Майже ніколи не навпаки» М.Матіос
В) «Фелікс Австрія» С. Андрухович Г) «Криничар» М. Дочинця
Ґ) «Shevchenko is OK» Ю. Андруховича.
2. Героїня
якого твору має протилежні риси характеру: з одного боку - інвалід, веде
злиденне життя, зазнала подвійної зради, а з іншого - зрадниця, підла
маніпулянтка?
А) «Майже ніколи не навпаки» М.Матіос Б) «Інтернат» С. Жадана
В) «Зачаровані музиканти» Г. Пагутяк
Г) «Казка про калинову сопілку» О.Забужко Ґ) «Маленька п’єса про зраду». О. Ірванця.
3. Упізнайте героя. «Ще півтора роки тому … ходив на роботу, вечорами й на
вихідних займався репетиторством, на життя цілком вистачало»…
А) Герман Корольов «Ворошиловград»
С. Жадана Б) Григорій Кейван «Майже
ніколи не навпаки» М.Матіос В) Матвій Домницький «Зачаровані музиканти» Г.
Пагутяк Г) Паша «Інтернат» С. Жадана Ґ) Дмитро Маркіянів «Казка про калинову
сопілку» О. Забужко.
4. У Тисовій Рівні відбуваються події
твору…
А) «Казка про калинову сопілку»
О.Забужко Б) «Інтернат» С. Жадана
В) «Майже ніколи не навпаки» М.Матіос
Г) «Shevchenko is OK» Ю.Андруховича Ґ) «Криничар» М. Дочинця.
5. Жертвою родового прокляття є герой твору…
А) «Ворошиловград» С. Жадана Б) «Майже ніколи не навпаки» М.Матіос
В) «Казка про калинову сопілку» О.
Забужко Г) «Фелікс Австрія» С.Андрухович Ґ) «Зачаровані музиканти» Г. Пагутяк.
6. Хто з авторів постмодерної прози про особливості творення персонажів
говорить так: «Я намагаюся розвернути кожну людину так, як розвертають діамант
перед прожектором..»?
А) Г. Пагутяк Б)
М. Дочинець В) Ю. Андрухович Г) М.Матіос Ґ) О. Забужко.
7. Художній фільм «Дике поле» створено за мотивами твору…
А) «Ворошиловград» С. Жадана Б) «Інтернат» С. Жадана В) «Маленька п’єса про зраду». О. Ірванця Г) «Майже ніколи не навпаки» М.Матіос
Ґ) «Криничар» М. Дочинця.
8. Життєве кредо «працюй, навчаючись; навчайся працюючи» обирає герой
твору…
А) «Shevchenko is OK» Ю.Андруховича Б) «Інтернат» С. Жадана
В) «Криничар» М. Дочинця Г) «Зачаровані музиканти» Г. Пагутяк Ґ) «Казка про калинову сопілку» О. Забужко.
9. У якому творі події відбуваються в Україні в ХVІ столітті і персонажами в ньому,
крім реальних людей, є Ті, що літають у
повітрі, хатники (домовики), лісовики, князь і княгиня таємничого світу?
А) «Казка про калинову сопілку» О.
Забужко Б) «Криничар» М. Дочинця
великої букви, про людину, яка служить до кінця свого життя, у цьому подвиг
наш – просто служити». Назвіть В) «Майже
ніколи не навпаки» М.Матіос Г) «Зачаровані музиканти» Г.Пагутяк Ґ) «Фелікс Австрія» С. Андрухович.
10. Автор про свою книжку сказав так: «Це книжка про Служіння з цей твір.
А) «Криничар» Б) «Майже ніколи не навпаки» В) «Shevchenko is OK»
Г) «Інтернат» Ґ) «Ворошиловград».
11. Назвіть твір, сюжетно
пов'язаний із казкою «Про дідову і бабину дочку» і притчею про Каїна та Авеля.
А) «Майже ніколи не навпаки» М.Матіос Б) «Інтернат» С. Жадана
В) «Зачаровані музиканти» Г. Пагутяк
Г) «Казка про калинову сопілку» О.Забужко Ґ) «Маленька п’єса про зраду». О. Ірванця.
12. Присвяту «Історії українського
рейдерства присвячується» має один із творів:
А) «Зачаровані музиканти» Г.Пагутяк
Б) «Ворошиловград» С. Жадана
В) «Криничар» М. Дочинця Г) «Фелікс Австрія» С. Андрухович
Ґ) «Інтернат» С. Жадана.
ІІІ. Творча робота на тему: «Твір сучасної літератури, який мене найбільше
вразив».
2. Надішліть роботи.
16.05.2022
Тема: Читацький практикум. Читання творів сучасної актуальної літератури. "Ключ" до прочитання постмодерних і поспостмодерних творів.
1.Шановні учні перегляньте відео.
2.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Повторити теоретичний матеріал з теми "Постмодернізм і постпостмодернізм." Підготуватися до контрольної роботи.
11.05.2022,13.05.2022
Тема: Читацький практикум. Читання творів сучасної актуальної літератури.
1.Прочитайте лекцію вчителя за темою:https://drive.google.com/open?id=1fn8H23ZqAvfSaCegvWIxRAdZaFeziJkY
2.Опрацюйте таблицю:
3.Дайте відповіді на запитання:
Які сучасні та класичні літературні напрями вам відомі? Творчість яких письменників належить до цих напрямів? 2. Що таке постмодернізм? 3. Чому постмодернізм у книзі В. I. Пахаренка «Українська поетика» названо «продуктом післяіндустріальної епохи, епохи розпаду цілісного погляду на світ, руйнування суперсистем — світоглядно-філософських, економічних, політичних»? 4. Пригадайте основні концепції постмодерністів. 5. У чому особливість світосприйняття постмодерністів? 6. Які ознаки постмодерну виявляються в літературі?
4.Прочитайте інформацію про угрупування:
https://drive.google.com/open?id=1i86AweUlS3YLdDdTG8Afndg9IVO_w-ZN
5.Заповніть таблицю, коротко охарактеризувавши постмодерністські угрупування.:
6. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Повторити теоретичний матеріал з теми "Постмодернізм і постпостмодернізм." Підготуватися до контрольної роботи.
7. На допомогу!
10.05.2022
Тема: Центральна тема - розгляд феномену зради , виявлення її природи на всіх рівнях: інтимних , дружніх стосунках , в певному соціальному середовищі, в суспільстві в цілому.
1.Перегляньте відео до уроку за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=mZcbr_2g5uY
Завдання до уроку. Опрацювати матеріал відео про п’єсуПідручник – прочитати інформацію про твір, законспектувати, відповісти на
2. Домашнє завдання:
1. Скласти гроно до образу головної героїні ( за змістом твору).
2. Підготуватися до перевірочної контрольної роботи за ІІ семестр.
3. До контрольної роботи для повторення.
09.05.2022
Тема: Драматургія. Олександр Ірванець " Маленька п"єса про зраду" - жанр анти мюзиклу. Центральна тема – розгляд феномену зради, виявлення її природи на всіх рівнях: інтимних, дружніх стосунках, в певному соціальному середовищі, в суспільстві в цілому, в конкретному часі, за певних політичних умов і незалежно від них.
1. Опрацюйте теоретичний матеріал.
2. Читацький практикум. Прочитайте "Маленьку п’єсу про зраду" тут.
04.05.2022
Тема: Софія Андрухович,"Фелікс. Австрі"-бестелер по-галицькі. ЗОБРАЖЕННЯ ЕПОХИ ЧЕРЕЗ ХРОНОТОП ПРОВІНЦІЙНОГО МІСТЕЧКА.ОСОБЛИВОСТІ ОПОВІДІ — ЩОДЕННИК ГОЛОВНОЇ ГЕРОЇНІ СТЕФИ. ПСИХОАНАЛІТИЧНІ ПІДВАЛИНИ СИСТЕМИ ПЕРСОНАЖІВ. УРБАНІСТИЧНИЙ ПСИХОЛОГІЧНИЙ РОМАН НОВІТНЬОГО ЧАСУ.
1.ДОБРОГО РАНКУ! ОПРАЦЮЙТЕ ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ!!
Лекція вчителя
Народилася 17 листопада 1982 року в Україні в Iвано-Фран-
ківську. Дочка письменника Юрія Андруховича.
Закінчила природничий ліцей в рідному місті (2000) та Українську академію друкарства.
Співредакторка часопису «Четвер». Має низку публікацій у періодиці. Стипендіатка програми Вілли Деціуша у Кракові (2004). Мешкає в Києві.
10 березня 2008 року народила дочку Варвару.
Після семирічного затишшя Софія Андрухович видала новий роман «Фелікс Австрія». Книга вже встигла наробити галасу, отримавши спеціальну відзнаку Форуму видавців. Що вже говорити про численні відгуки та коментарі у періодиці та соцмережах.
Софія починала роботу над романом у Кракові на творчій стипендії, яка привела її в гуртожиток «Фелікс». Коли батько письменниці, Юрій Андрухович, дізнався про це, то сказав, що все правильно — «Фелікс Австрія!». З’ясувалось, що це частина відомої цитати: «Нехай воюють інші, а ти, щаслива Австріє, укладай шлюби». Все стало на свої місця — роман і один з його героїв отримали імена.
Події відбуваються в 1900 році в Станіславові (нинішньому Iвано-Франківську) — окраїні Австро-Угорської імперії. Сюжет розгортається послідовно, з невеликими прогалинами в часі та короткими екскурсами в минуле. Читачі знайомляться зі світом очима головної героїні, Стефи, крізь призму її почуттів, комплексів і вподобань.
Iсторія розповідає про дивні та складні стосунки Стефи та Аделі — доньки лікаря, в домі якого минуло дитинство дівчат. Долі жінок тісно переплелись, як стовбури двох дерев, які одночасно є і опорою, і згубою один для одного. У творі виникне любовний трикутник, «але не такий банальний, як усім уявляється», — стверджує сама авторка. I з цим важко не погодитись: сторони трикутника та розв’язка — дві несподіванки роману.
Хтось називає роман історичним, інші кажуть, що історія — лише тло основних подій. У будь-якому разі, Станіславів початку ХХ ст. виглядає більш ніж переконливо. Софія каже, що шукала матеріал та черпала натхнення з монографій, спогадів, історичних нарисів, краєзнавчих праць. I ця ґрунтовна робота не була даремною — читаючи, ти з головою занурюєшся в цісарську епоху, ні на мить не виникає відчуття фальші. Одяг, плітки, страви, світські події — все складається в гармонійну яскраву картину.
Жіночим образам у романі приділено більше уваги, ніж чоловічим. Завдяки тому, що розповідь ведеться від першої особи, найглибше розкритий психологізм головної героїні. Та це ніяк не позначається на глибині інших персонажів. Кожен наділений індивідуальним характером: Стефа — натура з міцним внутрішнім стрижнем, Адель — тендітна, малопристосована до життя пані, Петро (чоловік Аделі) криє в собі значно багатший та бурхливіший внутрішній світ, аніж здається на перший погляд. Iсторія будь-кого із героїв може бути доповнена та продовжена, здатна перерости в окрему розповідь.
Загальна динаміка роману неспішна, як шпацер (прогулянка). Події набирають обертів наприкінці.
Твір насичений галицькими діалектизмами, які й досі можна почути на Заході України. Читач знайомиться з, мабуть, новими для себе словами на зразок «пулярес» «румбарбар», «зупа», «п’єц» тощо. Родзинки, які часом складно зрозуміти, роз’яснюються у примітках. Ці колоритні акценти роблять мову героїв соковитою. У романі немає звичної сучасному читачеві лайки, окрім, хіба що, виразу «йди до дупи». Відсутність згрубілої лексики не робить діалоги штучними чи неповними, така мова цілком відповідає епосу та середовищу. Кожне речення твору — як шматок запашного галицького пляцка.
Iнтерв’ю з письменницею
Ти нарешті дописала роман. Як відчуття?
— Відчуття змішані, але здебільшого приємні: радість і сатисфакція, тому що я добре попрацювала і довела справу до логічного завершення. Розгубленість, бо я досить довго жила цим романом, жила процесом його написання — і новий стан широко розчахнутих обріїв трохи незвичний. Але водночас цей стан дуже приємний, захоплює дух — передчуття нових можливостей.
Присутній момент здивування. Тому що у процесі мені доводилось переживати гострі моменти невпевненості в собі — бувало, я просто не вірила, що здатна зробити цю справу. Було багато напруження, дуже інтенсивних емоцій. Можливо, я взагалі ставила таке невластиве для себе завдання — написати історичний роман — тому що вважала, що маю надто мало шансів його виконати.
— У чому складність праці над історичним романом?
— Я ніколи доти спеціально не цікавилась історією, до того ж моя неорганізованість не грала на руку. Якщо ти ставиш собі за мету написати історичний роман, ти не можеш покладатись тільки на художні прийоми, стилістику, добре володіння мовою тощо. Ти мусиш знати матеріал — хоч на практиці застосуєш лише його частину.
Як тут було не злякатись людині, яка постійно сумнівалась, чи варто їй писати в принципі. Адже вибравши декорацією сюжету Східну Галичину початку 20 століття, я мусила поглибити свої знання з історії Австро-Угорської імперії, зацікавитись династією Габсбургів, з’ясувати тогочасну політичну, соціальну, культурну ситуацію на Заході України і багато іншого. Але найважливішим для мене було створення особливої атмосфери, в яку читач повірить і в яку захоче зануритись — достовірної атмосфери того часу, яка складається з дрібниць, із повсякденних деталей. У моєму романі йдеться не про історичні процеси, а про повсякденність. Ось що мене завжди займає: мить, яку ми зараз проживаємо — куди вона щезає? Що з нею стається? I — якою вона була: на смак, на дотик, на звучання? Так само, як ми по-своєму робимо це сьогодні, сотню років тому люди проживали власну мить. I я спробувала уявити, відтворити це проживання. Для цього з особливим зацікавленням досліджувала побут, одяг, їжу, звички, архітектуру, технічні новинки. Шукала відповідей на запитання: про що розмовляли сусіди, зустрівшись на вулиці? Як люди розважались? У якому посуді готували їжу? Якими були їхні помешкання, вулиці, якими вони пересувались? Про що вони мріяли?
Ось це останнє вже не стосується історичного роману. Тому що те, що відбувається всередині людини — найцікавіше і найбільш
повторюване. Сто років тому людина мріяла приблизно про те ж, про що мріє сьогодні. Обставини інші, предмети навколо — інші, почуття — ті самі. I яким чином ці мрії і почуття не втрачають свіжості та пронизливості? Чому ми ніколи не знаємо відповіді на запитання, хоч вона залишається незмінною? Праця над романом «Фелікс Австрія» допомогла мені відповісти собі на деякі важливі запитання.
З часу виходу твоєї попередньої книжки минуло 7 років. Що спонукало тебе зробити таку тривалу перерву? Чим займалася в цей час?
— Свідомо я нічого не планувала. Так вийшло. Я щаслива, що маю змогу писати тоді, коли дозріваю до цього, а не тоді, коли мушу з якихось причин. Цих 7 років, власне, були періодом дозрівання у багатьох сенсах. Почалось воно, мабуть, із роману «Сьомга», в якому я досліджувала досвід дорослішання, перемивала собі кістки, бажаючи довідатись, що ж зі мною станеться, що від мене залишиться, коли я це зроблю. Насправді я не була готова до того, що зробила. Не була готова до реакцій. Це був дуже болісний досвід: відкритися у такий спосіб і говорити на теми, які викликають у нашому суспільстві настільки різке відторгнення. Це був дуже повчальний урок із прийняття — наскільки я сама приймаю себе і наскільки люди здатні прийняти когось іншого, хто приходить до них із потребою бути вислуханим. Ми зараз багато говоримо про інакшість. Про потребу порозуміння, про знаходження спільних точок дотику. Мені здається, що «Сьомга», власне, була маленьким тестом на це.
— Але ж мав бути і позитивний досвід від цього твого маленького тесту?
— Водночас я пересвідчилась, що досвід, озвучений в «Сьомзі» — це спільний досвід багатьох, про який не говорять вголос. Я отримувала багато відгуків від людей, які ділились схожими історіями і говорили про полегшення, яке відчули, читаючи мою книгу. У нашому суспільстві існує заборона на деякі теми. Своєрідна заборона на відвертість. Людина, яка розповідає про себе відверто, ділиться болісним, викликає агресію — тому безпечніше мовчати. Але прийняття якраз полягає у тому, що кожен досвід цінний і заслуговує уваги та співчуття. «Сьомга» закінчується ритуальним розчленуванням тіла. Тепер я так добре розумію, що йшлося про болісне вивчення себе. Я спробувала розгледіти аспекти, на які боялась дивитись — і примиритись із ними. Водночас відбувалось дуже багато нового і найважливішого: я стала мамою — і це неабияк змістило акценти в житті, відпало дуже багато зайвого, загострилось розуміння того, що важливо по-справжньому. Я вчилася просто жити своїм життям у чудовому місці біля лісу з улюбленою сім’єю та собаками. Перекладала книжки. Читала. Подорожувала. Робила помилки. Дозрівала.
— «Сьомга» таки наробила багато галасу. Тебе звинувачували у надмірній відвертості, епатажності. Тепер ти зробила різкий поворот у історичну романістику. Чому так?
— Ти дуже вдало сформулювала запитання: мене звинувачували у відвертості. Якраз це я і мала на увазі. Надмірна відвертість вважається злочином. В уяві відразу виникає охоплений праведним гнівом натовп, який звинувачує надмірно відвертого злочинця. Десь так я себе і почувала після виходу «Сьомги». Дуже сильний досвід, який багато в чому мене сформував. Я не назвала б «різким поворотом» процес, який тривав 7 років. До того ж, роман «Фелікс Австрія» — це не діагноз. Так само, як «Сьомга» не була діагнозом. Це не означає, що тепер я буду писати винятково історичні романи. I не означає, що я більше ніколи не писатиму відвертих особистих речей, які викликатимуть сором, огиду та відторгнення у читача. Мені дуже важливо зберігати внутрішню свободу писати про те, що мене по-справжньому захоплює і хвилює. Мені цікаво експериментувати, цікаво випробовувати себе. Тому всі мої «повороти» — цілком логічні. До того ж, «Сьомга» і «Фелікс. Австрія» мають багато спільного, тому що і там, і там я досліджую людську душу і пси-
хіку.
Якими джерелами користувалася при написанні роману?
— Я вибрала місцем дії своє рідне місто, Iвано-Франківськ — тодішній Станиславів, який у 1900 році був частиною Австро-Угорської імперії. Тому багато корисного з історії знайшла в серії «Моє місто» видавництва «Лілея-НВ», в якій — історичні монографії, спогади та краєзнавчі праці. Дуже стали в пригоді книжки Михайла Головатого та Володимира Полєка, монографії та нариси Iвана Монолатія про міжетнічні стосунки на території Галичини та його ж книжка «Цісарська Коломия. 1772–1918», яка залишає по собі дуже яскраве враження; праця Жанни Комар про архітектуру Станиславова; видання Austriackie Gadanie czyli Encyklopedia Galicyjska Мєчислава Чуми та Лєшка Мазана, інтелектуальний путівник Тараса Возняка «Штетли Галичини», відповідні номери часопису «Ї», кулінарна книга Осипи Заклинської «Нова кухня вітамінова», спогади Лілі Цеклер про пастора Теодора Цеклера «Бог чує молитву», листування митрополита Андрея Шептицького зі своєю матір’ю, Софією Фредро, спогади Софії Фредро-Шептицької, пастирські послання до вірних та духовенства Станиславівської Єпархії Андрея Шептицького, «Нариси з історії та культури євреїв України». З художньої літератури того часу читала прозу Iвана Франка та Ольги Кобилянської, Йозефа Рота, Стефана Цвейґа
Розкажи, як підібрала назву для свого роману.
— Над романом я починала працювати на творчій стипендії «Ґауде Полонія» у Кракові. Я їхала туди писати роман про Австро-Угорщину і уявляла, що житиму десь у старій частині міста, милуватимусь із вікна старою архітектурою, питиму вранці каву в кав’ярні початку століття і надихатимусь атмосферою. Але мене поселили на околиці Кракова, яка ще зовсім недавно і до міста не належала, у спальному районі — у велетенському бетонному гуртожитку, куди вряди-годи заселяли групу якихось пожежників, які приїхали на навчання. Гуртожиток називався «Фелікс». Коли я розповіла про це батькові, він сказав: «Все правильно. Фелікс Австрія!». Я поцікавилась висловом і з’ясувалося, що це частина відомої цитати «Нехай воюють інші, а ти, щаслива Австріє, укладай шлюби», в якій ідеться про династичні шлюби, що укладалися австрійськими монархами для розширення імперії.
2.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Прочитати твір Олександра Iрванця «Маленька п’єса про зраду».
03.05.2022
Тема: Марія Матіос."Майже ніколи не навпаки" - сімейна сага в новелах.
1. Опрацюйте теоретичний матеріал.
Авторка сама визначила тему й ідею твору: «Ця книга — про те, на що здатне людське серце, яке вражене любов'ю, ненавистю, бажанням помсти, заздрістю, і на що воно спроможне у часи випробування радістю і печаллю. Коли мене питали, яка головна думка твору, відповідала і такими ж словами підписувала книжки: «Честь понад усе». Кожен персонаж доводить своє людське алібі морального плану. Воно може видатися для когось жорстокістю чи злом. Я намагаюся розвернути кожну людину так, як розвертають діамант перед прожектором, і з'ясувати, чому людина вчинила, можливо, жорстоко, але справедливо».
Назва роману спрямовує до морально-філософського узагальнення. Недарма знаходимо такі промовисті рядки, що її пояснюють: « Зрештою, люди нікому ніколи не встигають ані подякувати за добро, ані заплатити за свої образи. Нікому. Навіть собі. І майже ніколи не є навпаки».
У свято (Федір Манайло, 1939)
Твір складають три великі новели. Основні події відбуваються в буковинському селі за часів Австрії. Люди живуть у гірському, але не ізольованому від усього світу просторі: найбільше мешканці Тисової Рівні зазнали «зовнішнього» втручання під час Першої світової війни — від вояків російської армії.
У першій новелі — «Чотири — як рідні — брати» — розкрито трагедію родини Чев'юків. Через заздрощі й помсту смертельно скалічено наймолодшого з братів Дмитрика. Його батька застрелено на полюванні, а сини Оксентій та Андрій, змовившись супроти старшого брата Павла, за сприяння продажного нотаря підробляють батьків заповіт на свою користь.
Життя подружжя Варварчуків опиняється в центрі другої новели — «Будьте здорові, тату». Це драматична розповідь про примусовий шлюб без кохання, що й призвів зрештою до зради.
Вихідний день (Андрій Коцка, 1970-ті)
Третя новела «Гойдалка життя» так само про кохання, розрахунок, ревнощі й помсту, але вже в іншому освітленні. Повернувшись із війни, Григорій Кейван лютує і прагне помсти, адже його дружина, яку зґвалтували російські вояки, народила від них дітей. Тому під впливом гніву погоджується стати співучасником злочину.
У кожній із новел основні події висвітлено з різних поглядів. Читачі не одразу, а лише поступово одержують нову й важливу інформацію про персонажів та з'ясовують мотиви їхніх учинків. Авторка розкриває «правду» кожного зі своїх героїв, художньо осмислює їхню залежність від звичаєвого права, стереотипів селянської моралі, та почасти — від соціальних умов.
2. Дайте усні відповіді на запитання.
Опрацьовуємо прочитане
- 1. Яке враження справив на вас роман у новелах «Майже ніколи не навпаки»? Які літературні асоціації він викликав? Які запитання у вас виникли?
- 2. Де і коли відбуваються події роману?
- 3. Схарактеризуйте сюжет новели «Чотири — як рідні — брати». Хто є героями цієї новели? Які другорядні персонажі трапляються? Яку роль вони виконують у сюжеті?
- 4. Хто є героями другої новели? На вашу думку, чому вона має назву «Будьте здорові, тату»? Чи пов'язані сюжетно перша і друга новели? Обґрунтуйте свої міркування.
- 5. Хто є центральними персонажами останньої новели? Які сюжетні лінії завершуються в цій новелі?
- 6. Об'єднайтеся в малі групи, запропонуйте гіпотези, обґрунтуйте їх і презентуйте однокласникам та однокласницям.
• Як би ви визначили жанровий різновид твору Марії Матіос «Майже ніколи не навпаки»: реалістичний роман, роман-притча, роман-сага тощо?
• Які алюзії застосовує письменниця для розкриття ідеї свого твору?
• Чому письменниця переносить події свого твору в далеке минуле?
3. На допомогу!
4. Домашнє завдання.
1. Прочитайте І новелу роману в новелах Марії Матіос "Майже ніколи не навпаки" https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=15296
2. Опрацюйте матеріал підручника , зробіть короткий конспект .
3. Повторіть визначення роману як літературного жанру, різновиди романів. Випишіть у зошит назви, авторів та жанрові різновиди романів, які є в програмі ЗНО.
02.05.2022
Тема: Сергій Жадан. " Ворошиловград"- твір жорсткий, меланхолічний та реалістичний, про людину, яка намагається протистояти тиску бездуховного прагматизму.
- Записати число, тему.
- Ознайомитися із статтею в підручнику .
- Прочитати інформацію про книгу року Бі-Бі-Сі 2010 "Ворошиловград" Сергія Жадана. https://www.bbc.com/ukrainian/news/2010/12/101210_book_winner_it
- Переглянути відеоролик з презентацією від автора.
- Прочитати твір "Ворошиловград" Сергія Жадана.
На допомогу!
8. Домашнє завдання. Виконати тестові завдання за посиланням : https://zno.osvita.ua/ukrainian/tag-suchasnyj_literaturnyj_proces/
29.04.2022
Тема: Оксана Забужко. "Казка про калинову сопілку".
МЕТА: з’ясувати художні й жанрові особливості інтерпретації повісті,
проаналізувати роль жіночих образів-антиподів у «Казці про калинову сопілку» О.
Забужко.
1. Оксана Забужко: короткий огляд літературної творчості.
Сучасна
українська проза активно звертається
до народного духу, міфологічно- фольклорного мислення,
що є невичерпним джерелом для сюжето- та образотворення справжніх майстрів
слова. Актуальність дослідження творчості О. Забужко як яскравого представника
постмодерного дискурсу зумовлюється передусім тим, що в її творах репре- зентовано
новий тип героя-жінки, який, з одного боку, глибоко вкорінений в українську
літературну традицію, а з іншого, містить численні семантичні складники, що
надають йому новаторського звучання.
Мистецьким доробком О. Забужко
активно цікавляться вітчизняні й навіть європейські критики, які завдяки
тонкому малюванню українською письменницею психічного світу героїнь називають
її твори «сучасною класикою». Надзвичайно цікавий і складний, «найвиразніший
текст української літератури ХХ століття» (Л. Скуратівський) «Казки про
калинову сопілку» відомі вчені В. Агєєва, Я. Голобородько, Т. Гундорова, Н.
Зборовська, А. Соколова інтерпретують із позицій феміністичної критики,
психологізму, постструктуралізму, психоаналізу, архетипної критики та
екзистенційної інтерпретації. Хто ж така
Оксана Забужко?
Оксана Забужко – письменниця
постмодерної літератури і представниця феміністичної прози. У її творах
висвітлені феміністичні ідеї, які сповідують головні героїні, потрапляючи під
вплив реальності. Автор уводить образи самостійних,
здатних подолати усі життєві труднощі жінок, які формують своє життя без
чоловіків. Про це О. Забужко
говорить у своїх віршах, прозі, публіцистиці. Вікторія Косенко у статті
«Дискурс українського фемінізму в
публіцистиці О. Забужко» говорить про те, що вітчизняний фемінізм не може
зосередитися, скажімо, лише на суто жіночих проблемах – визволення від патріархальних
настанов та вікових забобонних стереотипів бачення жінки, - а є активно
розбудовчою силою з яскраво виявленим національним характером. Виразне втілення
цієї специфіки – творчість Оксани Забужко, представлена поетичними, прозовими,
публіцистичними працями, що яскраво репрезентують жіноче письмо нашого часу. Але сама О. Забужко не
вважає свою прозу феміністичною, зазначаючи: «Я не знаю, що таке феміністична проза… Я знаю, що таке проза, написана
жінкою, яка не соромиться своєї статі й розглядає її як складову своєї
особистості, а не з точки зору пов’язаних стереотипів…».
В
Україні Забужко від 1996 (від часу першої публікації роману-лонґселера «Польові
дослідження з українського сексу») залишається найпопулярнішим україномовним
автором – загальний наклад проданих її
книжок станом на 1 січня 2003 становить понад 65 тис. примірників. Крім
того вона є авторкою численних культурологічних статей і есе у вітчизняній та
зарубіжній періодиці. Оксана Забужко провадила авторську колонку в деяких періодичних
виданнях («Panorama», «Столичные новости» тощо), вела літературні майстер-класи
в Київському університеті.
Твори Забужко змогли завоювати європейські країни, та мають
своїх прихильників у США. У 1985 році вийшов перший збірник віршів Забужко
«Травневий іній». Оксана Забужко – член Асоціації
українських письменників. У серпні 2006 року журнал «Кореспондент» включив
Забужко в число учасників рейтингу ТОП-100 «Найвпливовіших людей в Україні», до
цього в червні книга письменниці «Let my people go» очолила список «Краща
українська книга», ставши вибором читачів Кореспондента № 1.
2. Перегляньте відео.
3.Запишіть аналіз твору, опрацювавши матеріал за посиланням :
https://ru.osvita.ua/vnz/reports/ukr_lit/3191/
4. Домашнє завдання.
Пройти тестування за посиланням
https://zno.osvita.ua/ukrainian/tag-mihajlo_kocyubinskij/
27.04.2022
Тема: Юрій Андрухович. Есе «Shevchenko is OK».
1. Опрацюйте теоретичний матеріал за посиланням, випишіть ключові тези.
https://uahistory.co/pidruchniki/slonyovska-ukraine-literature-11-class-2019-standard-level/41.php
2. Перегляньте відео.
3. Домашня робота.
Знайдіть у мережі Інтернет і послухайте кілька пісень українських музикантів на вірші Ю. Андруховича (гурти «Плач Єремії», «Мертвий півень»). Обговоріть свої враження від поезії та її музичного трактування.
26.04.2022
Тема: Мирослав Дочинець. «Криничар».
1.Ознайомитися з життям і творчістю письменника:
Про роман "Криничар":
Опрацювати в підручнику статтю с.243 -244
Домашнє завдання. Повторити твори вивчені в 9-11 класі, виконавши тести за посиланням
https://zno.osvita.ua/ukrainian/tag-skovoroda/
Результат надіслати.
25.04.2022
Тема: Містичні і міфологічні алюзії в романі ; ідея єдності людини з її витоками і природою , в якій вона живе.
1. Повторіть теоретичний матеріал попереднього уроку.
Народилася Москалець Галина Василівна (Галина Пагутяк) 26 липня 1958 р. в с. Залокоть Дрогобицького району на Львівщині, згодом родина переїхала у село Уріж. Закінчила українську філологію Київського державного університету ім. Т. Шевченка. Працювала у школі, у Дрогобицькому краєзнавчому музеї, приватній школі, Львівській картинній галереї. Прозаїк, член Національної Спілки письменників України. Живе у Львові.
Давно уже ніхто з жінок в українській літературі так не заворожував читача своєю міфо-поетичною прозою, як це робить Галина Пагутяк. Вона ввійшла в літературу рано, двадцятирічною дівчиною, ввійшла стрімко і сміливо. Дебютувала великими творами, і в кожному була іншою. Згодом подивувала своїх прихильників філігранною малою прозою. У своїх новелах в декількох рядках, в одному абзаці, вона творить надзвичайної сили й яскравості образи. Галині Пагутяк властиві фантастично-символічна манера письма, прорив до «вигаданого світу», потяг до містики та безнастанних пошуків спасіння людської душі у жорсткому світі. Письменниця постійно прагне зазирнути і за межу людської свідомості та осмислювати пограничний стан людського буття. Недомовленість у багатьох її творах дає великий простір читацької фантазії, спонукає до співтворчості, робить образи багатовимірними, врешті, несе в собі шарм таємничості й незбагненності.
Галина Пагутяк — автор книг прози: «Діти» (1982), «Господар» (1986), «Потрапити в сад» (1989), «Гірчичне зерно» (1990), «Записки Білого Пташка» (1999), «Захід сонця в Урожі» (1993), «Перевал» (1994), «Основа» (1995), «Кур»єр Кривбасу» (1996), «Дукля» (1994), «Смітник Господа нашого» (1996), «Біограф Леонтовича» (2001), «Книга снів і пробуджень» (1995), «Радісна пустеля» (1997), низки есе та циклу поезій.
Проза Галини Пагутяк перекладена англійською мовою (Оповідання «Потрапити в сад»; німецькою уривки з повісті «Захід сонця в Урожі», новели «Тебе спалить сонце» та «Дивись назад»; російською повість «Діти»; словацькою повість «Соловейко» та хорватською новела «Дивись назад».
На підставі подання Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка Галині Пагутяк у 2010 році присуджено Національну премію імені Тараса Шевченка за книгу прози «Слуга з Добромиля».
2.Дайте відповіді на запитання.
Що таке роман?
Як ви розумієте поняття роман-феєрія?
Який твір мав жанр драма-феєрія? У чому його особливості?
Як каже сама Галина Пагутяк: «Iсторія цього роману — в історії моєї родини. Мій дідо ще перед війною, пасучи коней за рікою, бачив зачарованих музикантів і панну з жовтим волоссям. Я назвала їх — Ті, що літають в повітрі.Британці називають їх сідами (різновидом ельфів).
А дія роману відбувається у 16 столітті, в містечку Журавно, де Свіча зливається з Дністром, і де добували ще 400 років тому порфир, білий камінь. Ця книга — підтвердження того, як місце, краєвид самі підказують сюжет.Найбільш романтична моя річ. Можна повторити мандрівку Матвія, який шукав Панну.Спершу Журавно. Берег Дністра з видом на гору Бокоцин, за рікою — закинутий кар’єр, де з землі визирає білий камінь. Тоді дорога на Гніздичів.Там зараз дивовижно гарний монастир з годинником.Звідти близько до Жидачева. Місце, де був монастир, біля села Гірське. Чорний ліс. Iлів поблизу Стільско з дивовижними печерами.Озеро Обшир на хуторі Прийма біля Миколаєва. I останнє — печера Прийма, яку неможливо знайти». Під час цієї мандрівки з Матвієм відбуваються різні пригоди — випадок з бабою з кошиками вишень, агрусу та малини у Жидачеві під час торговиці, випадок в Орішківцях з покаліченим хатником, зустріч з музикантами, які йшли грати на весіллі. Це далеко не повний перелік пригод з Матвієм, але тим не менш, в кожному з них розкривається душевний світ героя, його переживання і прагнення.
3.Аналіз твору за писаланням https://dovidka.biz.ua/halyna-pahutiak-zacharovani-muzykanty-analiz/
4. Домашнє завдання.
Прочитати твір Мирослава Дочинця «Криничар».
22.04.2022
Тема: Галина Пагутяк. «Зачаровані музиканти» ‒ роман - фейєрія; села й містечка Галичини як прояв місцевого колориту та історичного тла оповіді; містичні й міфологічні алюзії в романі; ідея єдності людини з її витоками і природою, в якій вона живе; особливість авторського стилю письменниці.
- Записати число, тему уроку.
- Познайомитися з біографією письменниці, завдяки презентації.
- Зробити нотатки в зошит по творчості Галини Пагутяк.
- Прочитати історію написання роману-феєрії http://pahutyak.com/%D0%B7%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96-%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8/
- Домашнє завдання. Прочитати твір Галини Пагутяк "Зачаровані музиканти" https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=15294
20.04.2022
Сергій Жадан — український поет, прозаїк, есеїст, перекладач. Народився 23 серпня 1974 р. в місті Старобільськ Луганської області. У 1996 році закінчив Харківський національний педагогічний університет імені Сковороди. У 1996-1999 роках навчався в аспірантурі університету; кандидат філологічних наук. З 2000 року — викладач кафедри української та світової літератури ХНПУ. У 2004 році закінчив викладацьку діяльність.
Перекладає поезію з німецької (в тому числі Пауля Целана), англійської (в тому числі Чарльза Буковскі), білоруської (в тому числі Андрія Хадановича), російської (в тому числі Кирила Медведєва, Данилу Давидова) мов. Власні тексти перекладалися німецькою, англійською, польською, сербською, хорватською, литовською, білоруською, російською та вірменською мовами.
У березні 2008 року роман Жадана "Anarchy in the UKR" в російському перекладі увійшов в "довгий список" російської літературної премії "Національний бестселер" (номінатора виступив російський письменник Дмитро Горчев). Ця ж книга в 2008 році увійшла в шорт-лист і отримала почесну грамоту конкурсу "Книга року" на Московській міжнародній книжковій виставці-ярмарку.
У травні 2010 року журнал "GQ" вдруге висунув Жадана на звання "Людина року" в номінації "Письменники" за книгу "Червоний Елвіс" (перше висунення відбулося у 2008 році за "Anarchy in the UKR"). Критики називають Сергія Жадана одним з найкращих літераторів з країн колишнього СРСР, відзначають його вміння бути своїм як для простої, так і для освіченої аудиторії. Особливу похвалу і підтримку отримав його роман "Ворошиловград", який було названо маніфестом цілого покоління. У 2016 році Сергій Жадан був нагороджений престижною літературною премією Президента України "Українська книжка року" за збірку "Месопотамія". Письменник щиро подякував главі держави за надану честь і повідомив, що грошову винагороду передасть на потреби дітям: "… Ми з видавцями хочемо ще раз подякувати Вам за цю премію і передати її на потреби дитячих закладів Луганської області. Ми з друзями-волонтерами вже певний час допомагаємо дитячим садочкам та інтернатам на Луганщині, тож радо передамо і ці кошти дітям".
Письменник живе і працює в Харкові. Регулярно виступає зі своїми творами в різних містах України та Західної Європи — зокрема в супроводі українських музикантів (найчастыше, групи "Собаки в космосі").
19.04.2022
У 1982 закінчила філологічний факультет Чернівецького державного університету,
відділення української мови та літератури (тепер Чернівецький національний
університет імені Юрія Федьковича).
Працювала бібліотекарем
університетської бібліотеки. 8 років — на Чернівецькому машинобудівному заводі.
Була заступником голови Чернівецької
обласної організації Спілки письменників України, відповідальним секретарем
«Буковинського журналу». З 1997 мешкає в Києві. Працювала помічником
секретаря РНБО України. З 2003 по 2010 рік—
заступник голови Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Перші вірші надрукувала у 15 років.
Прозою дебютувала 1992 в журналі «Київ», опублікувавши новелу
«Юр'яна і Довгопол». Передмову до публікації написав Володимир Дрозд.
2011 — член журі літературного конкурсу «Юне слово».
2012 — № 2 у виборчому списку Політичної партії «УДАР», на виборах
до Верховної Ради України.
2014 — № 7 у виборчому списку Блоку Петра Порошенка до Верховної
Ради України.
Була серед тих, хто домігся
присвоєння Чернівецькому університету імені Юрія Федьковича.
Заміжня. Чоловік — доктор історичних
наук, професор, проректор з наукової роботи та міжнародних зв'язків НАКККіМ,
Сергій Литвин. Має сина.
Марія Матіос –
автор збірок віршів: «З трави і листя» (1982), «Вогонь живиці» (1986),
«Сад нетерпіння» (1994), «Десять дек морозної води» (1995), «На
Миколая» (1996), «Жіночий аркан» (2001), «Жіночий аркан у саду
нетерпіння» (2007). Велику популярність здобули її книжки: «Життя
коротке» (2001), «Фуршет» від Марії МАТІОС» (2003), «Бульварний
роман» (2003), «Солодка Даруся» (2004), «Щоденник страченої» (2005),
«Містер і місіс Ю в країні укрів» (2006), «Нація. Одкровення» (2006),
«Майже ніколи не навпаки» (2007), «Москалиця; Мама Мариця — дружина
Христофора Колумба» (2008), «Чотири пори життя» (2009), «Вирвані
сторінки з автобіографії» (2010), «Армагедон уже відбувся» (2011),
«Вибране» (2011), «Черевички Божої матері» (2013), «Приватний
щоденник. Майдан. Війна...» (2015).
Марія Матіос – Лауреат Національної
премії України імені Тараса Шевченка (2005) за роман «Солодка Даруся».
Автором подання на Національну премію України імені Тараса Шевченка був Павло
Загребельний, заслужений працівник культури України (2008), Лауреат
літературної премії «Благовіст» та премії ім. Володимира Бабляка (в галузі
публіцистики), переможець конкурсу «Книжка року 2004» за роман «Солодка
Даруся», переможець конкурсу «Книжка року 2007» за роман «Майже ніколи не
навпаки», переможець конкурсу «Книга року 2008» за роман «Москалиця. Мама
Маріца», Гран-прі конкурсу «Коронація слова» за роман «Майже ніколи не навпаки»
(2007), Почесний громадянин міста Чернівців (2008).
2009 на V Київському міжнародному книжковому ярмарку книга «Москалиця»
отримала диплом першого ступеня в номінації «Бестселлер».
22 січня 2015 року Марія Матіос отримала Орден княгині Ольги III
ст. за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний,
науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, багаторічну
сумлінну працю та високий професіоналізм.
12 січня 2011 року Марія
Матіос звернулася з відкритим листом до Генерального прокурора України,
заявивши про переслідування її з боку силових структур та спробу вилучити її
книгу "Вирвані сторінки з автобіографії" з книгарень. На
захист Матіос виступив із зверненням Арсеній Яценюк.
Дослідила
свій родовід до 1790 року.
Цікавиться психологією, етнографією,
городництвом та квітникарством.
ТЕСТИ ( І.Римарук, В.Герасим*юк, Ю.Андрухович,
Ю.Іздрик)
1.На Хмельниччині народився
А І.Римарук
Б В.Герасим´юк
В Ю.Андрухович
Г Ю.Іздрик
2.Закінчив Львівський політехнічний університет
А І.Римарук
Б В.Герасим´юк
В Ю.Андрухович
Г Ю.Іздрик
3.Закінчив Український поліграфічний інститут
А І.Римарук
Б В.Герасим´юк
В Ю.Андрухович
Г Ю.Іздрик
4. Автор поетичної збірки « Небо і площі»
А І.Римарук
Б В.Герасим´юк
В Ю.Андрухович
Г Ю.Іздрик
5. Автор поетичної збірки « Календар Любові»
А І.Римарук
Б В.Герасим´юк
В Ю.Андрухович
Г Ю.Іздрик
6.Працював інженером
Б В.Герасим´юк
В Ю.Андрухович
Г Ю.Іздрик
7.Образ буланого змія є у поезії
А І.Римарук
Б В.Герасим´юк
В Ю.Андрухович
Г Ю.Іздрик
8.Образ барокового янгола є в поезії
А І.Римарук
Б В.Герасим´юк
В Ю.Андрухович
Г Ю.Іздрик
9. Образ чортенят є в поезії
А І.Римарук
Б В.Герасим´юк
В Ю.Андрухович
Г Ю.Іздрик
10. Образ берега далекого є в поезії
А І.Римарук
Б В.Герасим´юк
В Ю.Андрухович
Г Ю.Іздрик
18.04.2022
Тема: Юрій Іздрик,"вишиванка","молитва".
1. Опрацюйте теоретичний матеріал.
Творчість Юрія Іздрика є багатогранною. Він виражає загальноприйняті символи в новому постмодерністському осмисленні. Таку картину переосмислення канонічних знаків ми можемо побачити у поезіях «Вишиванка» та «Молитва»
Юрій Іздрик у вірші «Вишиванка» розповідає про своє бачення світу в порівняні з давнім українським вбранням. Нитки, якими створюється унікальний малюнок є сплетінням життя різних людей:
«між схрещених нитей прошито людину
недбалою стьожкою гладдю чи хрестиком».
Адже здавна вишиванка була важливою складовою гардеробу кожного українця. Це є невідчепна частина нашої культури та родинного дерева кожного співвітчизника. Докази, що вишиванка є однією із частин ДНК нашої нації сягають ще археологічних розкопок, у яких знаходили вовняний одяг, який був прикрашений різними кольорами ниток. Кожен стібок означав якесь послання, захист, любов, вірність — без них не відчувалась закінченість і цільність образу. Так і у поезії Ю. Іздрика кожна історія окремої людини доповнює картину нашої нації та становить її складову.
Так само і у поезії «Молитва» поет подав звичний християнський обряд за рятівний жилет людини, яка знаходиться у відчаї. Деякі критики вважають, що цей вірш є словами солдата перед боєм, прототипом якої стала війна на Сході. Цілком можливо, тому що автор є активним громадським діячом та неодноразово допомагав солдатам в ОСС. Передчуття неминучого бою, страх, безвихідність змушує головного героя звертатись до Бога, як до єдиного спасіння. У цій поезії поєднується зворушеність словами віри та невимовне передчуття смерті, яка стоїть у персонажа за спиною. Людина починає розуміти, на що здатна сила слова, сказане у потрібну хвилину.
Автор безперечно зміг поєднати у своїй творчості символи українського колориту з загальнолюдськими ситуаціями та сучасним життям.
2. Опрацюйте матеріал про творчість поета Ю.Іздрика (підручник ).
3. Прочитайте вірші "вишиванка", "молитва" та випишіть із них приклади художніх засобів.
4.Домашнє завдання. Дати письмові відповіді на запитання:
- Як ви гадаєте, до кого звернута «молитва» ліричного героя поезії Ю. Іздрика?
- Яким постає ліричний герой поезії «молитва»? Чи можуть читачі визначити, що його хвилює, дратує, завдає болю, утішає, дарує надію тощо?
- Які образи привернули вашу увагу в поезії «вишиванка»? Яким ви уявляєте світ, створений автором? Доберіть п'ять слів, які, на вашу думку, найточніше схарактеризують цей світ.
- Яким постає ліричний герой поезії «вишиванка»? На вашу думку, він оптиміст чи песиміст?
Шановні учні! Всі завдання з 11.04.22 по 15.04.22 виставлені в групах VIBER.
08.04.2022
Тема: Постмодернізм як продукт постіндустріальної епохи. Визначальні риси постмодернізму.
1. Опрацюйте теоретичний матеріал.
Історія людства позначена послідовною зміною культурних епох. Остання з них дістала назву доби постмодерну. У максимально широкому контексті під постмодернізмом розуміють «глобальній стан цивілізації останніх десятиліть, усю суму культурних настроїв і філософських тенденцій» (О. Вайнштейн), що пов’язані з відчуттям завершеності цілого етапу культур історичного розвитку, вичерпаності «сучасності»… Віяння, які породили постмодерн, віддзеркалили зміни в житті людства, розчарованого результатом реалізації світових ідей, що панували у ХХ ст., і проектів «законодавчого розуму», який підійшов до межі самознищення й шукав шляхи співіснування таких відмінних одне від одного, занурених у власні інтереси рас, народів, націй, державно-політичних і релігійних систем, не кажучи вже про окремих людей. Аби вижити, суспільства сьогодні «змушені виробити й засвоїти менталітет, який є адекватним інструментальній могутності й передбачає надзвичайно високу міру терплячості, готовності до самокритики й компромісів» (А. Назаретян). Весь багатовіковий досвід зазнав переосмислення, послугував базою для виявлення цінностей, що з’єднають людство й не будуть прив’язані до будь-якої однієї ідеології, релігії, філософії.
Постмодерн — це «феномен, що передбачає діалог на основі взаємної інформації, відкритість, орієнтацію на розмаїття духовного життя людства» (Н. Маньковська).
Ось які глобальні проблеми нового в другій половині ХХ ст. мистецького явища ми будемо з’ясовувати на сьогоднішньому уроці.
2. Запишіть в зошити.
Постмодернізм — світоглядно-мистецький напрям, що в останні десятилітті ХХ ст. прийшов на зміну модернізму.
Цей напрям — продукт постіндустріальної епохи, епохи розпаду цілісного погляду на світ, руйнування систем — світоглядно-філософських, економічних, політичних.
3. Перегляньте відео.
4. Домашнє завдання.
Складіть опорно-логічний конспект «Ознаки постмодернізму».
06.04.2022
Тема : Контрольна робота з теми "Література епохи " Соціалістичного реалізму".
1.Виконати тестові завдання.
Питання №1
«Юшкоїд», «батькопродавець», втілення духу кар’єроманії — герой роману «Собор» Олеся
Гончара:
А) Ягор Катратий Б) Ізот Лобода В) Володька Лобода
Питання №2
«Собори душ своїх бережіть, друзі… Собори душ!..» — виголошує персонаж роману «Собор»
О.Гончара:
А) Микола Баглай Б) Хома Романович В) Єлька Чечіль
Питання №3
Собор в однойменному романі Олеся Гончара виступає символом:
А) України, духовності Б) спокою і краси В) кохання
Питання №4
Який період описано в романі "Мальви" Р.Іваничука?
А) ХVII століття Б) ХІІ століття В) ХVІІІ століття
Питання №5
Що сталося з сином Марії Семеном-Селімом? ( “Мальви” Р.Іваничук)
А) перейшов на бік козаків, загинув у бою
Б) повернувся разом з Марією на Україну
В) залишився вірним воїном Іслам-Гірея
Питання №6
Запеклим прихильником колективізації у творі В. Земляка "Лебедина зграя" є...
А) Данько Соколюк Б) Петро ДжураВ) Максим Тесля
Питання №7
Укажіть винахід, який належить Орфею Кожушному (за твором "Лебедина зграя" В.Земляка)
А) Пристрій для засівання поля без участі людини
Б) Гойдалка для дівчат, які хотіли вийти заміж
В) Швейна машинка "Зінгер"
Питання №8
Яку жертву принесла Роксолана заради майбутніх дітей, щоб вони стали законними
спадкоємцями? (“Роксолана” П.Загребельний)
А) випустила невольників
Б) вигнала всіх коханок чоловіка
В) вивчила турецьку мову, прийняла іслам
Питання №9
Виберіть проблеми, які порушено в романі П. Загребельного "Роксолана"
А) Вплив релігії на людину Б) Підступність і зрада
В) Людина і природа Г) Мораль і бездуховність
Питання №10
Зразком якого українського літературного напряму є твір В. Шевчука "Дім на горі"?
А) бароко Б) класицизм
В) романтизм Г) реалізм
Питання №11
Установіть відповідність між короткою характеристикою і персонажем роману «Собор»
О.Гончара :
1)спокусившись керівною роботою в
комсомолі, нехтує засадами моралі, стає
на шлях владолюбства і кар’єризму
2) «самбіст із сталевими м’язами» і
справедливим серцем
3) студент металургійного інституту,
занепокоєний долею собору
4)свого часу він побував в Магадані за те,
що дуже запально розповідав своїм
учням про долю собору
5)родом із села Вовчуги; верхівки собору
викликали милування, святу радість ще з
дитинства
А) Єлька Чечіль
Б) Володька Лобода
В) Іван Баглай
Г) Хома Романович
Д) Микола Баглай
Вкажіть відповідність:
А Б В Г Д
1
2
3
4
5
Питання №12
На думку Сабирли, "смертельна річ" - це… ( “Самотність” Е.Умеров)
А) вогонь
Б) рушниця
В) міна
05.04.2022
Результат надіслати.
04.04.2022
Тема: Ервін Умеров. Життєвий і творчий шлях. Тема депортації кримських татар.
1. Опрацювати біографію автора за посиланням:
https://uahistory.co/pidruchniki/slonyovska-ukraine-literature-11-class-2019-profile-level/37.php
2. Ознайомтеся!!!
Е.Умеров – король сучасної кримськотатарської малої прози. Тема депортації кримських татар – наскрізна у творчості митця
КРИМСЬКОТАТАРСЬКА́ ЛІТЕРАТУ́РА Література кримських татар зародилася у 13–15 ст. у рамках для тюркських народів древньої літератури. Із прийняттям ними ісламу виникла палацова поезія (відома також як літ-ра дивана, тобто світська), орієнтована на традиції арабської і перської літератур. Вона вирізнялася пишномовністю, численними ремінісценціями з Корану, дидактичністю; її авторами були хани та аристократи (формування завершилося в ранній період розвитку Кримського ханства).
Одним із перших писемних літературних творів кримських татар є написана в 1223 р. тюркською мовою поема «Хикяети-и Юсуф ве Зулейха» («Повість про Юсуфа і Зулейху», сюжет запозичено з Корану) М. К’иримли, якого вважають зачинателем Кримської літератури. Питання про спадщину і спадкоємців тюркомовної літератури 13–14 ст. донині відкрите. Усі пам’ятки 15–18 ст. написано арабською графікою. У середні віки з’явилася плеяда видатних кримських поетів: А.-М. Ефенді, У. Кефевій, М. Ґірей, Б. Гази, Р. Ходжа, А. Умер, М. Джевхерій, Л. Бікеч, А. Аріф, Е. Ефенді та ін.
Основні поетичні жанри К. л.: 1) газель – ліричний вірш любовного чи філософсько-медитаційного змісту ; 2) ґита – невеликий вірш філос. змісту, що формою нагадує газель; 3) кошма – вироблена народними співцями-ашиками; 4) месневі – жанрова форма поезії Близького і Серед. Сходу; 5) семаї – жанр близькосх. поезії, подібних до співомовок із ритмікою пританцьовування.
У серед. 19 – на поч. 20 ст. Кримська література перебувала під впливом ідей пантюркізму. Письменники об’єдналися навколо І. Гаспринського, який заклав основи оповідання та роману. Зі встановлення у Криму радянської влади переважала поезія, наснажена пафосом будівництва нового життя (О. Аміт, М. Сулейман, Б. Чобан-заде, Е. Шем’ї-заде та ін.). Серед визначних поетів – А. Гірайбай, Ш. Бекторе, А. Дерменджи, А. Лятіф-заде. У 1930-х рр. під впливом російської літератури відбулося становлення кримськотатарської драматургії (п’єси Ю. Болата, С. Джетере, І. Тархана); розвивалася проза (романи, повісті, оповідання У. Іпчі, Р. Тинчерова та ін.). Роман класика рад. періоду Ш. Алядіна «Запрошення на бенкет диявола» – енциклопедія культури й побуту кримськотатарського народу поч. 20 ст. (нац. специфіка стосунків між подружжям, кухня, традиц. побут, особливості відносин між різними частинами кримськотатар. етносу).
На розвиток кримської літератури післявоєнного періоду негативно вплинула депортація кримських татар в Узбекистан, оскільки було перервано літературну традицію. Сам факт існування літератур і найважливіших її авторів замовчувався в СРСР до 1970-х рр. Вважалося, що кримської літератури не існує взагалі. Найбільш обдарованих, найвідоміших літераторів забуто разом з їхніми творами, заборонено навіть згадувати їхні імена. Тому нині вивчення історії кримської літератури – одне з найважливіших завдань. У 1970–80-х рр. розвивали прозу А. Осман, У. Едемова, Е. Умеров та ін. Кримськотатар. автор Дж. Дагджи писав турецецькою мовою. До опозиції поетів належали Л. Ібраїмов, Ю. Османов, Е. Фазилов, політичну лірику писав І. Асанін. У 1990-і рр. майже всі кримськотатарські письменники повернулися у Крим. Серед перших – Ш. Селімов, Ю. Кандим. Найстарші кримськотатар. письменники, які повернулися на батьківщину, – М. Аблялімов, Дж. Аметов, Ш. Алядін, А. Осман. Завдяки їхній активній діяльності у Криму почалося відродження сучасної кримської літератури , яка зазнавала значних втрат упродовж історії. Твори кримськотатарських письменників зберігаються у книгосховищах Туреччини, Румунії, РФ, Франції, Великої Британії, США та ін. На батьківшині знищено сотні тисяч томів у вирі воєнних і політичних подій 18–20 ст., тому непросто знаходити тексти творів. 1992 кримськотатарські письменники увійшли до складу НСПУ (нині – понад 30 осіб).
3. Прочитайте оповідання Е.Умерова "Самотність" або прослухайте аудиокнигу.
4. Домашнє завдання . Дайте відповіді на запитання.
- 1.Що вам відомо про кримських татар?
- 2. Яких утисків зазнавали вони за часів радянської влади? Чи змінилася ситуація зараз?
- 3.Що таке депортація? Пригадайте з історії, коли відбувалися депортації кримських татар? Через що?
01.04.2022 Урок 2
Тема: Ідея формування особистості через психо-iнтуїтивне пiзнання її долi, за умови, що вона творилася не лише за логікою національної доцільності, а й слідує передусім за почуттями.
1. Перегляньте відео.
2. Повторіть і закріпіть знання з теми.
АНАЛІЗ ТВОРУ ВАЛЕРІЯ ШЕВЧУКА "ДІМ НА ГОРІ"
Роман-балада Валерія шевчука «Дім на горі» - твір про любов. Любов у широкому розумінні: як складне й високе почуття, що містить у собі кохання, поняття рідної землі, дому, що символічно уособлює спокій, рівновагу духу вміння бути небайдужим, намагання освітити своє видноколо святим і високим вогнем творчого осяяння, - той стан, що його однаково переживають козопас Іван та його внук.
Літературний рід - лiро-епiчний твiр iз фольклорно-фантастичним елементом.
Тема - ствердження ідеї єдності усього живого, сущого на землі, яке передбачає необхідність для кожного нового покоління виборювати свій досвід пізнання себе і світу й так перевіряти досвід поколінь минулих задля майбутнього.
Головна ідея - розкрити людину через психо-iнтуїтивне пiзнання її долi, коли вона творилася не лише за логікою національної доцільності, а слідувала передусім за почуттями. Пізнати сенс буття, побачити, відчути, естетично пережити добро і зло, світло і тінь, їх вічне протистояння, яке лежить в основі руху, динаміки поступу, допомагає оголити людську душу, художньо дослідити людську природу.
Проблематика: сутнiсть добра i зла; протиборство між світлом і тінню; вiдповiдальнiсть кожного за свої вчинки на цiй землi; пошук сенсу свого буття, самого себе; прагнення розібратися в довколишньому світі; душевна роздвоєність людини; відповідальність кожного за свої вчинки; прагнення внутрішньої чистоти, гармонії.
То чому ж все-таки автор визначив жанр твору як роман-балада? Балада, як відомо, ліро-епічний поетичний твір про кохання з фантастичним, часто фольклорно-фантастичним елементом. Отже, Валерій шевчук модернізував літературний термін, перевів з одного жанру в інший. Логіка такого перенесення цілком зрозуміла, виправдана, бо перед нами справді ліро-епічний твір із фольклорно-фантастичним елементом.
Роман-балада «Дім на горі» написано під впливом та на основі народнопоетичних традицій. Герой естетики бароко загадковий, дивакуватий. Він любить усе земне і звичайне, невибагливе, але тягнеться до вічного і високого, навіть, недосяжного. Сюжет динамічний, напружений, захоплюючий, бо у кожній із 13 новел II частини роману діють загадкові демонічні сили (домовики, відьми, чорти, перелесники, злі духи). Вони є невід’ємною часткою того світу, який оточує людину, спонукає її до протистояння, боротьби. Автор анатомізує, тобто художньо досліджує сутність добра і зла («Відьма», «Чорна кума»), в оповіданні «Панна сотниківна» він тривожиться душевною роздвоєністю людини. Згадаймо, ця проблема хвилювала й давнє українське бароко. Він навіть показує, як ця роздвоєність може погубити («Перелесник»). Особливу увагу звертає на відповідальність кожного за свої вчинки на цій землі («Свічення»). І, певна річ, усі герої В. Шевчука свідомо чи підсвідомо прагнуть внутрішньої чистоти, гармонії («швець»).
Той дім на горі побіля річки Тетерів, довкола якого розгортаються події повісті-преамбули, уособлює своєрідну фортецю нашої духовності, той ідеал, до якого прагне жива душа. Дарма що той дім не розгаданий до кінця, загадковий і недоступний декому. Зате традиція дому є стійкою: там володарюють жінки - зачинательки та продовжувачки роду, хоронительки моралі. Чоловіки тут з’являються вряди-годи; їм належить доля блудних синів. Лише від тих, хто нап’ється води тут, на горі, з рук жінки, народжуються дівчатка. Хлопці народжуються від таємничих прибульців, які зваблюють жінок усупереч їхній волі, - «джиґунів». Спочатку вони з’являються в подобі сірого птаха, який перетворюється в чоловіка, а потім так само таємниче зникає. Зате залишаються по них нащадки - хлопці, покликані бути творцями - поетами, художниками. Так народився козопас Іван, який згодом залишить нащадкам свої тринадцять напівфантастичних оповідей, так народився і син Галі - хлопець, який ті оповідання «приладить до літературного вжитку». Сама по собі напрошується думка про те, що першопоштовхом творчості є неземна, диявольська (не Божа!) сила.
Взагалі сюжет повісті «учуднений» багатьма засобами. Важливе значення має в ньому й символіка, зокрема кольорів (синій, сірий, жовтий, зелений), образів (як реалістичних, так і умовно-фантастичних). Цікаво, що ця символіка тісно пов’язана із суто бароковими мотивами, які пронизують твір. Наприклад, мотив небесної дороги. Автор пояснює його як «символ життєвого шляху», йдучи по якому, «кожна людина відчуває потребу ступити не лише на житейську дорогу, а й на ту, що провадить до вічності». Піднімаючися крутою стежкою до будинку, що височів на горі, недавній фронтовик Володимир навіть не підозрював, що від того життя його круто зміниться, там він знайде спокій і душевну гармонію - він підсвідомо змушував себе підніматися вгору.
Отже, у новелах роману сконденсовані релігійні уявлення народу, елементи язичества, пантеїстичного ставлення до природи і елементи східнослов’янського фольклору, сюжети й образи із етнографії, слов’янства, реальні події національної історії, біблійські сюжети та образи.
Джерело: https://ukrclassic.com.ua/katalog/sh/shevchuk-valerij/2208-valerij-shevchuk-dim-na-gori-analiz Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua
3.Домашнє завдання. Виконати тести за посиланням
https://demo.videouroki.net/tests/v-shievchuk-dim-na-ghori.html
30.03.2022 Урок 1
Тема: Валерій шевчук. "Дім на грі"- роман-балада про любов.
Мета: продовжувати вчити визначати основні сюжетні лінії, пов'язані з різними долями людей, характеризувати образи, виділяти притчеві мотиви, вміти коментувати та пояснювати їхню бароковість, удосконалювати навички розшифровування символів, алегоричних образів; забезпечити умови для успішної діяльності учнів, зацікавити навчально-пізнавальним процесом; формувати свідоме ставлення до результату навчальної діяльності; реалізовувати інтелектуальні можливості кожної дитини; розвивати творчу уяву, пам'ять, логічне мислення, підвищувати рівень культури мовлення школярів.
1. Прочитайте теоретичний матеріал.
ФОЛЬКЛОРНО-МІФОЛОГІЧНА ОСНОВА, ПРИТЧОВИЙ ПІДТЕКСТ, СПЕЦИФІКА КОМПОЗИЦІЇ РОМАНУ-БАЛАДИ "ДІМ НА ГОРІ". "ПАННА СОТНИКІВНА". ПРОБЛЕМА ПОШУКУ ДУШЕВНОЇ ГАРМОНІЇ ЯК ЦЕНТРАЛЬНА. ОБРАЗ МОЛОДОЇ ДІВЧИНИ, ЇЇ ВНУТРІШНЬОГО СТАНУ. ПРОТИБОРСТВО ДОБРА І ЗЛА В ЇЇ ДУШІ.
У творчості В. Шевчука умовно можна виділити 3 основні напрямки: історична проза, твори, що відображають сучасне життя, літературознавчі праці ("Козацька держава", "Київський Атеней. Мистецьке життя в Києві в 17-28 ст.", "Муза роксоланська. Українська література ХVІ-ХVІІІ століття. Ренесанс і Бароко", "Доля. Книга про Тараса Шевченка".
Образ Дому у творчості В. Шевчука займає усю різножанрову творчість. З вікон цього дому побачено українську історію трьох століть у романі "Три листки за вікном" (1986), удостоєному Шевченківської премії за 1987 р. Особливий часопростір Дому розбудовувався у інших, нових творах.
Роман "Дім на горі", який письменник називає "обителлю свого духу", народжувався у 1966-1980 роки.
Книжку "Дім на горі" я писав мовби з кінця, тобто з другої, фольклорно-фантастичної частини "Голос трави". Писалась вона поволі: спершу одне оповідання, котре я відкладав убік – хай вилежиться, тоді друге й так далі. Мав щастя, що мене ціле десятиліття не друкували, отож міг собі дозволити таку розкіш – не поспішати. А коли згодом переглянув усі ті оповідання, побачив, що вони утворюють певну цілість. Мені забаглось видати її окремою книжкою, але, на щастя, ніхто не зважився її друкувати, і поки вона собі лежала, я відчув, що чогось їй бракує. І дописав тоді першу частину".
То чому ж все-таки автор визначив жанр твору як роман-балада? Балада, як відомо, ліро-епічний поетичний твір про кохання з фантастичним, часто фольклорно-фантастичним елементом. Отже, Валерій Шевчук модернував літературний термін, перевів з одного жанру в інший. Логіка такого перенесення цілком зрозуміла, виправдана, бо перед нами справді ліро-епічний твір із фольклорно-фантастичним елементом. Роман-балада "Дім на горі" написано під впливом та на основі народнопоетичних традицій.
Чому і заради яких ідейно-естетичних та морально-філософських проблем так активно й щедро використовуються в романі-баладі фольклорні мотиви, фольклорна образність? Слід насамперед урахувати, що В. Шевчук – відомий дослідник давньої української поезії. Він добре знає епоху українського Відродження, той період в історії національної культури, коли здійснювався активний обмін філософськими й естетичними поглядами та концепціями, коли творчо переосмислювалось усе те, що виробила філософська й естетична думка Заходу і Сходу.
Світова література активно зверталася до народного міфологічно-фольклорного мислення, яке є основою народної творчості. Сучасних художників хвилюють такі проблеми, як смисл людського життя, совість, як міра людяності, внутрішні принципи й першопричини людських вчинків.
Роман-балада "Дім на горі" – це прагнення розкрити людину через психо-інтуїтивне пізнання її долі, коли вона творилася не лише за логікою національної доцільності, а слідувала передусім за почуттями. До серця, до цього істинного виразника людських почуттів, звертається козопас Іван, складаючи заповіт для нащадків. Ставиться до свого діла винятково серйозно, є в ньому від Любомудра Сковороди. Він так само хоче научати, але як розумний батько, без дидактичної заданості.
Його уроки ми маємо осягати не умом, а серцем, почуттями, через це й посилає наш герой у світ свої мистецькі одкровення. Безмежно чутливий він і на відстані відчуває сльози і горе близьких собі і чужих, з пильною увагою розглядає "долоню своєї вулиці" – отой світ людей, адже й сам він частина його плоті і його любові.
Дивлячись на своїх сучасників, Іван пише трохи відсторонені притчі-новели. (Досить нагадати, що у ті роки В. Шевчук студіював давню українську літературу, творчість Сковороди, якого вважав своїм "учителем життя"). Адже вони, ці новели, результат його спостережень, – вони наслідок його роздумів про світ видимий, його пристрасна проповідь живим людям – він, як митець, прагне бачити більше і глибше.
Система образного мислення Івана – фольклорно-фантастична.
Народне фантастичне оповідання здавна вабило письменників як прагнення побачити світ у двох вимірах – реальному і казковому.
В українській літературі перше фольклорно-фантастичне оповідання написав ще Самійло Величко, далі Квітка-Основ'яненко, Любов Яновська й Наталя Кобринська, у сучасній українській літературі це роман О. Ільченка "Козацькому роду нема переводу, або роман Мамай і Чужа Молодиця", твори Р. Іваничука, Р. Федоріва, П. Загребельного, Є. Гуцала, М. Вінграновського.
Всі 13 новел роману мають яскраво виражений притчевий характер. Як відомо, притча, як різновид оповідання, містить в іноказальній, алегоричній формі повчання. Але у цьому жанрі воно більше значиме, ніж просто в оповіданні притча ілюструє важливу ідею, торкаючись проблем моралі, загальнолюдських законів. Притча є одним із засобів вираження морально-філософських міркувань автора і почасти використовується з метою прямої настанови читачу у питаннях людської і суспільної поведінки.
Навіть сама система образного мислення Івана свідчить про те, що воно фольклорно-фантастичне, сюжети його новел зведені на тій основі, на яких побудовано сотні народних фантастичних оповідань.
Первісним ступенем такої форми мислення була персоніфікація природи, певних природних сил.
Грім, дощ, блискавка, веселка, мороз, пори року, вогонь, вода, повітря, олюднення птахів та звірів стають силами, уподібненими до людини. У фольклорно-міфологічних творах цей уявний світ живе поруч з людиною, як невидна реальність, яку людина часто приймала заодно з видимою реальністю.
У свідомість людини входить поняття темного і світлого, дня і ночі, бога сонця та смерті – символи віковічної боротьби добра та зла.
Демонологічні образи починають ставати втіленням того чи іншого стану людини, частиною його "живого "Я", того доброго чи темного, яке переливається в людському єстві і перебуває в постійному змаганні.
Взагалі творів, у яких запозичуються і художньо обробляються фантастично-міфологічні образи і сюжети, в сучасній українській літературі є багато (В. Дрозд "Самотній вовк").
У романі В. Шевчук стверджує ідею єдності усього живого, сущого на землі, яке передбачає необхідність для кожного нового покоління виборювати свій досвід пізнання себе і світу й так перевіряти досвід поколінь минулих задля майбутнього.
Усе у цьому творі, як у житті, взаємообумовлено і взаємопов'язане.
Але чому ж саме "Дім на горі"?
Незвичайний цей дім. Бабуся розповідає Галі історію дому тому, що вже "з'явився "той сірий, з вусиками" – повторювалася та ж ситуація. "Народжуються в цьому домі здебільшого дівчата, чоловіки сюди приходять... Вони підіймаються знизу і, як правило, просять напитися води. Той, хто нап’ється з наших рук, переступає цей поріг і залишається в домі назавжди. Так було в моєї бабуні, в моєї матері і в мене... Так було і в матері твоєї, так повинно статись і з тобою..."
Друга частина казки така: інші чоловіки "не підіймаються знизу і не просять напитися води, вони з'являються бозна-звідки..."
З’явився до Галі сірий птах-джигун – і залишив по собі дитину. Хлопець, який прагнув літати, багато років був "птахом перелітним", непосидючим і загадковим.
З’явився і до її дочки Оксани сірий птах, але не стрепенулося серце Оксани, і тоді "птах ударив із розпачем крилами об шибки дому, піднявся в небо і там помер "загуснувши серед безмежного простору на ще одну з міліардів зорю, котрі швидко й нестримно віддалялися від землі".
І зразу ж після цієї фантастичної ситуації – реальна дата, коли "Хлопець поставив свій підпис на акті громадського стану..." І тоді ж освітило Хлопця зсередини дивовижне світло – "чудове сяйво увійшло в його душу, запліднивши навіки його життя". Він відчув ритм у всьому. І дід його, козопас Іван, передав хлопцеві 5 списаних зошитів і мрію-тугу за п'ятьма ненародженими синами.
У розмові з Марією Яківною, дружиною діда Івана, Хлопець скаже: "Спорідненість душ – одна з найдійовіших форм боротьби людини із самотністю". Він відчув спорідненість з душею козопаса Івана, спрагло вчитувався у фантастичні історії з його зшитків, причащався до казки, бо "казка – це те, чого ми хочемо. Це своєрідні символи наших бажань".
Хлопець, як і козопас Іван, – носії творчого начала.
Дім на горі – символ Парнасу з його жіночим населенням (музи); дім на горі живе водночас реальним життям свого часу і мусить поборювати житейські клопоти, яких не оббігти.
Іван не залишається жити на горі, його вабить світ, бо без з’єднання із світом людей творчість неможлива.
Кожна його притча – певний погляд на світ, намагання і прагнення його зрозуміти, побачити і полюбити. Митець мислить мистецькими образними блоками:
- страх перед світом, душевна роздвоєність може привести до загибелі ("Панна сотниківна");
- справжня любов не може живитися облудою – це також початок загибелі ("Перелесник"); заради спасіння людини можна пожертвувати життям ("Джума");
- гніт і насилля над людиною приведе її до повстання ("Самсон");
- не шукай видимої вигоди, а "чистий серцем будь і не губи душі" ("Чорна кума").
Отже, результат Іванового довголітнього вивчення світу людей – його образна наука тим людям. Не набридати людям нею, а залишити їм у спадок – так розуміє свою життєву місію козопас і виконує її цілком.
Хлопцеві уготовано таку ж долю – правнуку Івана: оселяється у дідовому домі, з дружиною кохається на тій же галявині, повній квітів та бджіл, де свого часу побував з Марією Іван.
Образ пришельців-звідників виростає в символічний образ жіночої біди.
Галя – другий центральний персонаж повісті – одна з властительок дому. Об’єднує всіх – бабуню, Володимира, сина свого і дочку, багато читає, мудріє з літами.
Галина баба – третій головний персонаж роману, вона належить до твердих жінок, житейськи мудра. Стара воює за лад і спокій в домі, прагне утримати Галю й захистити її.
В Оксані, її правнучці, творче начало начебто відсутнє. "Алло, Оксано, – спитав якось у сестри хлопець, – скажи, ти прочитала книжки з нашої бібліотеки?" – "Я? - повернулася Оксана. – До вашого відома я взагалі не читаю книжок! А що ж ти читаєш?" – Я?... Я не читаю, – сказала вона, гордо зносячи підборіддя, – я живу!"
2.Домашнє завдання. Прочитати твір та скласти візитну картку .
Складання візитної картки твору
№ з/п | Відомості про твір | Відповідь |
1 | Назва твору | |
2 | Автор | |
3 | Рік написання | |
4 | Історія написання | |
5 | Життєва основа твору | |
6 | Тема | |
7 | Проблематика | |
8 | Ідея | |
9 | Жанрова своєрідність | |
10 | Сюжетна основа | |
11 | Композиція | |
12 | Образи |
На допомогу!
29.03.2022
Тема: Роман Іванчук " Мальви". Історична основа твору.
1. Прочитайте теоретичний матеріал.
Історія написання роману
„Мальви“ – це перший історичний роман Романа Іваничука. Він і приніс письменнику найбільшу славу та здобув у читача найбільше визнання. Ось як говорить про „Мальви“ Михайло Слабошпицький: „Не знаю, як для кого з численних шанувальників Іваничука, а для мене „Мальви“ – улюблений його роман. Цим, звісно, анітрохи не хочу принизити інші Іваничукові твори. Як на мій погляд, „Мальви“ – не тільки роман з драматичною літературною долею, не тільки програмний твір письменника, не тільки відкриття проблеми, яка й далі асоціюється з іменем Айтматова. „Мальви“ – абсолютно гармонійне поєднання матеріалу твору і його стильового вираження. Такий художній синтез не часто зустрічається в нашій прозі“
До написання твору Роман Іваничук дуже ретельно готувався. Він побував у Туреччині, кілька разів їздив до Криму, де педантично вивчав історичні документи, досконало пізнав епоху, про яку збирався писати.
„Найстрашнішим злом того часу ( а чи тільки того?) вважав яничарство, – згадує письменник, – і найбільше мучила мене гірка правда, сформульована у Франкових словах: „Чому відступництва у нас так много і чом відступництво для нас не є страшне?“
І враз – ніби проблиск, ніби раптове наближення до Бога: я напишу історію яничарів! Дам у романі волю роздумам над долями імперій, які неминуче приходять до упадку; над закономірністю пробудження поневолених народів; над причинами тимчасових ворожих перемог, а теж фатальних невдач у боротьбі за визволення з-під чужоземного ярма... Я покажу різні соціальні типи, характерні для суспільних формацій, в яких панує самовлада окремої людини або кліки: тиранів, самодурів, підлабузників, некоронованих правителів, мудрих, але безсилих політичних імперських діячів, героїв, перевертнів, рабів; прослідкую процеси формування вождя й прозріння відступника, винесу на світло денне проблему солідарності народів, які борються за своє визволення, а теж прозріння народу, котрий в силу історичних обставин був змушений поневолювати народи інші.
Я перенесу образ більшовицької імперії в історичну площину і назву свій перший історичний роман „Яничари“. Та не міг я ще тоді знати, що вся ця безліч проблем буде втілюватися не в одному, а в цілому десятку романів.“ Тут письменник має на увазі вже вищезгадану ідею.
„Історичною площиною для роману „Яничари“ я вибрав десятиліття „золотої волі“ польської шляхти й безгетьманства в Україні 1638-1648-х років, найвищого розквіту яничарського корпусу в Туреччині та безкарної сваволі кримських татар, які забирали в безборонної України багатий ясир. Крім того, аналогія між епохами вбачалася мені ще й у тому, що зримий вже занепад більшовицької імперії нагадував упадок імперії турецької, яка ще панувала на трьох континентах, але вже була неспроможна економічно володіти надто великою територією й асимілювати безліч народів, переобтяжена імперією надмірна мілітарна сила, а яничари, ті справжні турецькі партократи, перетворилися у касту, яка стала над народом корумпованою мафією, що зверху розкладала імперію.
Настала для мене врешті пора інтенсивного і копіткого збирання матеріалів: на протязі майже трьох років я сліпав у архівах та бібліотеках і подорожував. Кілька місяців квартирував у Бахчисараї, де мені допомагала опанувати тюркський матеріал директор музею Марія Кустова, яка знала татарську мову і вміла читати в'язь; відвідав, як турист, Стамбул, східний базар спостерігав аж у Марокко, у мусульман Сенегалу побував у гостях у байрам. Врешті поїхав з дружиною на відпочинок у кримський будинок творчості „Коктебель“.
Треба було починати писати роман, а мені опускалися руки: видавці навіть і говорити не хотіли про публікацію роману під заголовком „Яничари“, а придумати іншу назву я ніяк не міг.
Мої колеги по пляжу хворіли „камінною“ хворобою – шукали сердоліків і „курячих богів“, ми ж з дружиною блукали степами й горами Криму, займаючись не властивим для нас заняттям – збиранням квітів для гербарію. Я вперто шукав квітку, дерево чи рослинку, яка б дала назву моєму романові, що вже просився на папір. Іноді здавалося – знайшов! Держидерево – колюче, загребуще – хіба поганий символ для імперії? Ось неопалима купина – символ вічного живучого народу. Тирса!.. Але все це вже було, все збите.
Аж одного дня я нахилився над голівкою звідкись добре знайомої жовтої квітки, пришпиленої коротеньким стебельцем до потрісканої кримської землі. „Що це за квітка?“ – спитав я в дружини. Вона здивувалася, що я не можу розпізнати цвіту наших мальв. „Але ж вони у нас високі, вищі за соняшники!“ – „Видно, грунт для них не той“, – відказала дружина.
І в цю мить прийшло до мене моє „евріка“. Мальви! Мій історичний роман буде називатися „Мальвами“. Бо це трагічний символ українського народу – гожого вродою, пишного на своїй землі й знищеного духовно та фізично на чужині.
Нині я повертаю творові первісну назву „Яничари“. Чи добре чиню – не знаю, адже читач звик уже до „Мальв“. Однак мушу це зробити – стара назва набагато точніша“.23
Стосовно питання про назви, то тут існують дві думки, наприклад добра знайома Іваничука, Ніна Бічуя, не поділяє думки письменника: „...Але ж „Мальви“ мають свою літературну історію, саме „Мальви“ виконали ту місію, яку покладав на роман автор – чи варто було перекреслювати цей позитивний відтінок – мальви“
Тематика твору
У творі зображується своєрідний мотив шукання матір'ю своїх дітей на тлі початку визвольної війни українського народу, побаченої немовби з Криму, очима невольників. Цей мотив ускладнений мотивом повернення та неповернення до втраченої вітчизни, віри й роду, мотивом пам'яті.
Персонажі
Головні герої роману – Марія, Мальва, Стратон, Алім, Селім поєднані одною бідою: проживанням у чужому краї, та ще й у краї з іншою релігією. Перед ними у різний час постає одна й та ж проблема: змиритись та підкоритись чужій системі або все життя страждати, але залишатись вірним своїй релігії та вітчизні. Кожен з них вибирає свій шлях. Алім – підкоряється і служить чужинцям, проте, як пише Ніна Бічуя про нього, яничарство Аліма у „Мальвах“ – відступництво майже неусвідомлене, частково вимушене, на рівні півсвідомості (справді „пів“, а не „під“).“25 Селім навіть не обирав, оскільки швидко піддався впливу чужої цивілізації, проте він намагається щось зрозуміти зі свого минулого і розібратись у теперішньому. Марія – живе у чужій системі, зовні підкоряючись їй, а всередині, повністю заперечуючи, намагається не піддатись їй і пам'ятати про рідний край. Стратон – колишній раб, який отримав волю і заснував поселення християн – залишився вірний вірі й батьківщині, проте змирився з тим, що вмирати буде на чужині. Проте центральний, на мою думку, образ роману – Мальва. Вона обрала собі шлях, не схожий на інші – шлях валенродизму. Шлях життя в чужій системі, проникнення у верхівку її влади, підробленої покори, а насправді відчайдушної праці на благо своїй батьківщині: „Мамо, а може, того хотів твій Бог, щоб мене в ясир забрали, щоб я забула своє і аж тоді розбудилась від рідної пісні, коли стала ханською дружиною? Може, мені призначено більше добра вчинити для твого краю, ніж народити козакові дитину? Кажеш – хан іде на поміч козакам? І може зрадити їх? Я на дам йому цього вчинити, він любить мене. А тепер я розпалю його любов ... і стане він вірним Хмелеві навіки“, - говорить Мальва матері і цим передбачає свою долю.
Взагалі цьому творі Роман Іваничук надзвичайно тонко переносить час Радянського Союзу у часи Османської Імперії. У творі можна провести чіткі паралелі між двома епохами історії України. Алім та Селім, яничари – це люди, які народились на Україні, проте переконання мали комуністичні і працювали проти своєї батьківщини. Стратон – це більшість тогочасних українців, які не сприймали режим, але жили під його владою. Мальва – це інтелігенція, це „Валенроди“, які жили в Союзі, та працювали проти нього. Проте наймасштабніша паралель – Марія – це Україна, яка шукає своїх дітей, що зрадили її, яка намагається переконати їх в тому, що їхні переконання хибні, яка хоче повернутись до своєї „батьківщини“ – незалежності. Сам автор, на мою думку, виступає тут в образі меддаха Омара. Ось монолог Омара, який і є думкою Іваничука про пануючий народ в Радянському Союзі та про його вождів: „О люде османський ... Коли тобі вистачить свого власного добра, занехаяного, нерозкопаного? Чого повзеш ти на чужі землі, не розоравши своєї, чому не нагодуєш власним багатством рідних дітей, а примушуєш їх голодними рискати по не своїх полях і дарма проливати сусідську кров? Коли ти вгамуєш свою захланну спрагу? В тебе є сьогодні влада, і ти сваволиш. Хто ж захистить тебе від Божої помсти, коли вона гряне? А прийде. Замикається вже круг віків, і ти вернешся туди, звідки прийшов, виконавши своє покликання на землі. Вернешся, осуджений світом.“ Ось яке було справжнє призначення роману, яке автор настільки майстерно прикрив, що прискіпливі радянські цензори, які навіть навіть найменшої підозри не мали про прихований зміст твору, допустили його до друку.
Викрили твір на викладацько-студентській конференції у Львівському університеті. Описуючи це, Іваничук згадує: „Конференція вдалася знаменито: багато було кваліфікованих виступів, я отримав десятки усних і письмових питань, проте ніхто не розкривав підтексту твору, розуміючи, що це могло б спровокувати відповідну реакцію у партократів. І аж у кінці розмови, вже після мого заключного слова, вихопився за трибуну якись юнак і залементував: „Відкрийте очі, не ховайте голови в пісок, це твір не про турецьких яничарів, а нинішних, наших, і скільки їх сидить у цьому залі!“ Після цього роман був заборонений.
„Мальви“ – дуже професійний і цікавий твір, який спонукає нас задуматись над історією, сучасністю, майбуттям свого народу. Це досить вагомий вклад в українську літературу, оскільки він розпочав велику серію творів самого Іваничука і поклав початок перспективній і багатообіцяючій літературній тенденції.
2. Перегляньте відео.
3. Бліцопитування.
Де був написаний роман?
Який він за жанром?
Історичні джерела твору?
Поясніть назву роману.
Мотиви твору.
4. Домашнє завдання. Складіть 12 запитань для самоперевірки, переглянувши відео.
28.03.2022
Тема: Павло Загребельний "Роксолана".
Мета: ознайомити учнів із біографією митця та його романом «Роксолана»; розвивати навички самостійного пошуку матеріалу, уміння стисло переказувати великі уривки тексту, аналізувати епічний твір, давати характеристику героям
1.Запишіть біографію П. Загребельного.
2. Прочитати твір за посиланням ( скорочено )
:https://www.ukrlib.com.ua/styslo/printit.php?tid=3293
3. Проаналізуйте твір, переглянувши відео.
4.Домашнє завдання.
Дати письмові відповіді на запитання.
1) Ким був батько Насті Лісовської?
2) Де вона жила?
3) У кого навчалася читати?
4) У кого набиралася «… добрих звичаїв та наук високих»?
5) Хто купив п’ятнадцятилітню Настю в Стамбулі?
6) Яке ім’я їй дали в гаремі?
7) Кому довіряла Роксолана в умовах повсюдного підступництва і продажності?
8) Хто приніс їй невтішні новини про рідний Рогатин і батька?
22.03.2022
Тема: Василь Земляк "Лебедина зграя" як зразок "химерної прози".
1.Попрацюйте над темою уроку.
1.
Вступне слово вчителя
Хоча в
українському літературознавстві формування жанру химерної прози пов’язують із
текстом О.Ільченка «Козацькому роду нема переводу..», однак саме твір В.
Земляка «Лебедина зграя» вважається програмовим твором химерної літератури. Цей
текст найхарактерніше відображає знакові жанрові та тематично-стилістичні
особливості химерного роману.
2. Теорія літератури
Химерна проза (англ. Fantastic) — піджанр прози, у якому розповідається про
неймовірні події, де реальне поєднується з фантастичним, умовним; засоби
іронії, гротеску, театральності — з елементами фольклорної та
міфологічної поетики. У «химерних» творах відбуваються дивовижні метаморфози з
персонажами, зміщення подій у часі та просторі.
Ознаки химерної прози:
·використання міфів;
·міф не має хронотопу;
·присутність химерних
образів;
·межу між світом реальним
та ірреальним стерто.
3. Короткі відомості про письменника
Василь Сидорович Земляк (справжнє ім’я — Вацлав
Вацек) напродився 23 квітня 1923 року в селі Конюшівці на Вінничині. Під час другої
світової війни воював у складі партизанського загону. По війні захопився
літературою й кіно, у середині 50-х років видав перші прозові твори, писав
сценарії, був головним редактором Київської кіностудії.
Василь Сидорович залишив
невелику спадщину: декілька повістей ("Рідна сторона", "Кам'яний
брід", "Гнівний Стратіон". "Підполковник Шиманський")
та роман "Лебедина зграя".
4. Аналіз роману «Лебедина зграя» (1971)
4.1. Сюжет
Основні події відбуваються в українському
селі з незвичайною назвою Вавилон, що розташоване над річкою Чебрецем —
притокою Південного Бугу.
Головний герой роману селянин Явтушок Голий.
Він бідняк, причому бідняк одвічний. Хоче поліпшити своє життя: мати землю,
господарство, одним словом, мати власність. Він з усіх сил пнеться до
"вавилонської" вершини ("вавилонська", в розумінні автора,
— незавершена, нездійсненна). Явтушок потрапляє між двох вогнів, бо так завжди
було в романах про колективізацію й індустріалізацію: обов'язково діяло дві
сили, протистояли два світи, два ворожих табори. Голому доводиться вибирати, з
ким бути. Він гадає, що краще бути з тими, хто сильніший, сильніший не тільки
ідейно чи фізично, але й матеріально. Явтушок прагне до звичайного людського
щастя, він хоче добре одягатися, смачно їсти. І як батько, повинен забезпечити
свою сім'ю. А таких цілеспрямованих людей недолюблювали, часто називали їх
ворогами, бо для партійних ідеологів добро було злом (такими їх виховала
Система!). Такий погляд на життя привів Україну до духовного та фізичного
зубожіння.
Та справжній ворог не Явтушок, а Максим
Тесля. Це він переконав усіх вступити до колгоспу, це він у нормальному
батьківському житті вбачає порушення законів суспільно-політичного життя
держави. Засліплений комуністичною ідеєю, Тесля бачить у прагненні батька мати
власний притулок вороже ставлення до влади.
Тесля вірив у більшовицьку ідею
колективізації. Він, як секретар райкому, був впевнений в тому, що будуть на
селі й нові молотарки, й нові трактори, навіть хтось дорогу прокладе нову. Свої
Погляди він вкладає в тезу: "Ми не відступимо нізащо, навіть якби на те
пішло ціле життя".
Не вдалося Максимові разом зі своїми
однодумцями, які в романі протистоять табору ворогів, побудувати новій Вавилон.
Сталося протилежне: знищення, руйнація того, що складалося віками.
4.2. Тема: українське село в пореволюційний період
(примусова колективізація, яку супроводжували драматичні зміни в сільській
громаді, зокрема й у людських долях).
4.3. Ідея: не зважаючи на тяжкі
будні, люди прагнуть до високості, краси, чим і нагадують лебедину зграю в
дорозі.
4.4.Дійові
особи
Бідняки, яких об'єднують у комуну, а з іншого боку, на другому
полюсі — багатії, колишні власники — Бубели, Гусаки, Раденькі тощо. Явтушок
Голий стоїть посередині, вагаючись, перебігаючи з табору в табір залежно від
політичної погоди. Деякий час намагається лишитися «побіля» поєдинку й
«філософ» Левко Хоробрий.
Одна з найприкметніших
ознак твору — багатство й виразність соціально-психологічного типажу героїв,
які справді сягають рівня типів, розмаїття живих, опуклих, тонко вималюваних
характерів. Максим Тесля і Клим Синиця, «поет-сировар» Володя Яворський і Лель
Лелькович, Орфей Кожушний і його Мальва,
брати Соколюки й Харитон Гапочка, Явтушкова Пріся й Паня Ластовенко, навіть
зовсім епізодичні персонажі, як-от Тихін та Одарка, що любили обідати по
сусідах надурняка, — кожен постає перед нашим зором як живий, думає, говорить і
діє по-своєму, за велінням тільки йому притаманної «природи». А разом узяті
вони й утворюють ту цілісність, ім'я якій народ — у конкретно-історичній
соціальній його характеристиці.
4.5. Проблематика:
1. Проблема вибору людини.
2. Фанатичне засліплення комуністичними ідеалами.
3. Поєднання трагедiï та нiжностi, зла та любовi, епiчностi та
iронiï, високоï фiлософiï та буденноï дрiб'язковостi.
4.6. Символічні образи
У романі є символічна
картина, яка допомагає з'ясувати ідейний зміст і проблематику. На майдані
виснажені коні, серед них лоша.
Воно захотіло пити, підійшло до
річкового урвища, упало в річку й довго ще там билось. Старі коні не кинулись
його рятувати. І селянин Фабіян був тільки споглядачем. Він голодний і
холодний. Сидячи на клуночку під парканом, він слухав розмову коней, які
оповідали про своє життя" ледь-ледь стоячи на ногах, підпираючи одне
одного, якби не впасти, бо як упадеш, то вже вірна загибель.
Цю картину цензура вилучила з
тексту роману, надрукувавши його в 80-ті роки, бо то була жахлива картина
реального життя.
2.Закріпіть матеріал.
3.Домашнє завдання.
Написати відгук на роман В. Земляка «Лебедина зграя».
22.03.2022
Тема: Літературний процес 50-х-90-хр.р. 20 ст. Олесь Гончар "Собор".
1. Попрацюйте над біографією Олеся Гончара.
https://dovidka.biz.ua/sobor-gonchar-analiz/
3.Домашнє завдання. Прочитати роман " Собор"(скорочено).
21.03.2022
Тема: Контрольна робота за творчістю В. Стуса.
1. Виконати тестові завдання.
Життя і творчість Василя Стуса
Питання №1
Яка причина відрахування В.Стуса з аспірантури?
А) через неблагонадійність
Б) через засудження арештів української інтелігенції
В) за свою поетичну творчість
Г) за невідвідування занять
Питання №2
Де вийшла збірка В.Стуса "Зимові дерева"?
А) у Брюселі Б) у Мюнхені
В) у Варшаві Г) у Харкові
Питання №3
Яка збірка В.Стуса була знищена тоталітарною системою?
А) "Птах душі" Б) "Крила душі"
В) "Круговерть" Г) "Палімпсести"
Питання №4
На здобуття якої нагороди В.Стуса було висунуто у 1985 році?
А) Шевченківської премії Б) Нобелівської премії
В) премії ім. Лесі Українки Г) звання Героя України
Питання №5
Який мотив дебютної збірки В.Стуса "Круговерть" ?
А) пошук своєї місії у світі
Б) розвінчення брехливої ідеології радянського суспільства
В) філософські роздуми про призначення людини
Г) захоплення красою світу, природи
Питання №6
Яка збірка поета вражає філософською глибиною і непереможною вірою у високі ідеали?
А) "Зимові дерева" Б) "Свіча в свічаді"
В) "Веселий цвинтар" Г) "Палімпсести"
Питання №7
Ідеї якої філософії відлунюються у рядках поезії В. Стуса
"Нас порівняли в радості й біді,
В правах, у звичках, в мові і печалі.
В кавалку хліба і у кусні сала
Ми всі однакові. Ми всі руді."?
А) авангардизму Б) екзистенціалізму
В) модернізму Г) романтизму
Питання №8
Яка проблема постає у поезії "Крізь сотні сумнівів я йду до тебе"?
А) проблема кохання Б) проблеми екології
В) проблема вибору Г) проблема українізації
Питання №9
У якій поезії В.Стуса "зійшлися кінці і начала на оцій чужинецькій землі"?
А) "Крізь сотні сумнівів я йду до тебе"
Б) "Мені зоря сіяла нині вранці..."
В) "На колимськім морозі калина"
Г) "Як добре те, що смерті не боюсь я"
Питання №10
У якій поезії В.Стус підсумовує свій короткий земний шлях: "Жив, любив і не набрався
скверни..."?
А) "Крізь сотні сумнівів я йду до тебе"
Б) "Мені зоря сіяла нині вранці..."
В) "На колимськім морозі калина"
Г) "Як добре те, що смерті не боюсь я"
Питання №11
Скласти відповідність: з якої поезії рядки?
рядки поезії
1)"Усім нам смерть судилася зарання,
бо калинова кров - така ж крута,
вона така ж терпка, як в наших жилах."
2) Народе мій, до тебе я ще верну, як в
смерті обернуся до життя
3) "...жити - то не є долання меж,
а навикання і самособою - наповнювання"
4) "...собором дзвінким Україна
написалась на мурах тюрми"
назва поезії
А) "Як добре те, що смерті не боюсь я"
Б) "Ярій, душе! Ярій, а не ридай..."
В) "На колимськім морозі калина"
Г) "Мені зоря сіяла нині вранці..."
Вкажіть відповідність:
А Б В Г
1
2
3
4
Питання №12
Кому адресовано лист В.Стуса: "...я пишу вірші і гадаю, що колись то потрібне буде моєму народові. А що мене мучать за них - то що зробиш? ...комусь же треба підставляти свої плечі. От я й підставив свої. І мушу триматись."?
А) матері Б) дружині
В) синові Г) друзям
16.03.2022
Тема: Василь Стус -поет як символ незламного духу.
1.Перегляньте відео. Повторіть матеріал із творчості В.Стуса.
2.Виконайте тестові завдання за посиланням.
https://ukrtesti.com/vasil-stus-zhittya-tvorchist-test-61.html#
15.02.2022
Тема: Василь Стус про Павла Тичину: Феномен доби (сходження на Голгофу слави) (оглядово).
Дорогі учні, після ознайомлення з матеріалом уроку ви будете:
Знати: ознайомитися зі змістом книги В. Стуса про П. Тичину (оглядово);
Вміти: аналізувати
прочитане, аргументувати думку, формувати
активну життєву позицію.
1. Переглянути фільм про Павла Тичину
https://www.youtube.com/watch?v=WLLioNc5O9Q
I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ.
„Тичина міг би зробити значно більше...Не дали... Розтоптали душу, зігнули її, насміялися з неї! Хіба можна писати розпльованою душею?”. Так пише біограф Тичини С. Тельнюк. І він, напевно, має рацію. В. Стус у своєму дослідженні „Феномен доби (сходження на Голгофу слави)” теж розповідає про Тичину, генія, якого зламали суспільні умови, який не зміг протистояти насиллю і „був приневолений до існування...по той бік самого себе”. Як це відбувалося, на думку В. Стуса, ми дізнаємося, перегорнувши сторінки його книги.
2. Поміркуйте
В. Стус пише про П. Тичину: „Йому судилася доля генія”. Як
ви думаєте, чи легко бути генієм? Чи легко оправдати це звання?
IІ.
СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Словникова робота
Феномен — рідкісне, незвичайне, виняткове явище. // Про когось
надзвичайно видатного, про те, що є особливо визначним, винятковим, що дуже
рідко зустрічається // Про людину з рідкісними здібностями, властивостями,
нахилами.
Голгофа — заст. (грецьке Гоλγοθα від
арамейського Gûlgaltâ — череп). Місце страти (від назви гори
Голгофи в Єрусалимі, де відбувалася страта); пагорб, на якому було розіп'ято
Ісуса Христа. За описами, це місце знаходиться поблизу Єрусалима, проте його
точне розташування невідоме.
2. Робота над змістом книги.
В. Стус писав своє дослідження протягом 1970-1971 рр. А далі
воно потрапляє в архіви КДБ, де пролежала більше двадцяти років. А ще був вирок Київського
обласного суду, у якому зазначалося, що книга ця — ворожа, націоналістична,
антирадянська. Чому така характеристика твору, який розповідає про долю
талановитого митця? Чи, можливо, не тільки про життя однієї людини у ній
ідеться? Прочитайте деякі епізоди цього дослідження і поміркуйте про зміст книги взагалі.
Епізод
№ 1
„Соняшні кларнети” — це переважно книга передчуття
сподіваного щастя, передчуття, яке так і не справдилося — лірика 1917 року і
перед нею. І це чи не
єдина із збірок на рівні Тичининого генія. Тому в доробку поета їй відведено
перше місце не тільки хронологічно.
У своїй статті про збірку поета „Вітер з України” М. К.
Зеров писав, що „найоригінальніший з поетів двадцятип'ятиліття (19001925)
Тичина уже в „Соняшних кларнетах” відкрив усі свої козирі, а потім не раз був
примушений до гри слабої безкозирної”. І, справді, всі компліменти, які
говорились на адресу Тичини в 20-ті роки, слід, насамперед, адресувати першій
збірці.
А компліменти були великі. Один із перших російських
перекладачів Тичини О. Гатов називав його чи не найбільшим тогочасним поетом
слов'янського світу, а його поетичну техніку — не менш складною за техніку
Райнера Марії Рільке чи Поля Валері.
Для Федора Сологуба збірка була дивом, а Тичина — поетом,
який пише „за останньою європейською модою”...
Англійський критик Джон Фут відзначав, що „своїми
поетичними виразовими засобами цей поет України не нагадує нам нікого другого з
цілої світової поезії. Але його ні з чим незрівнянна своєрідність не штовхає
поета до жонглювання, до порожнього химерування і блазнювання, тому що ніде
його не покидає почуття міри”.
Колись І. Франко, пишучи про молодого В. К. Винниченка,
щиро-радісно вигукнув: „І звідки ти такий узявся?”
Сучасники „Соняшних кларнетів” могли б адресувати таке ж своє здивування Тичині”.
Епізод № 2
„Революція виявилась в очах Тичини часом розбурхання
найзвірячіших людських інстинктів. „Прокляття всім, прокляття всім, хто звірем став” — вигукує автор
другої збірки (П. Тичина. „Замість сонетів і октав”). Або ще різкіше: „Велика
ідея потребує жертв. Але хіба то є жертва, коли звір звіра їсть?”
Революція для поета — це доба розпинання Христа,
випалювання залізом людської доброти і справедливості:
Постали череваті:
— Копай на батька яму!
— Старий на сина дивиться
Кроткими очима.
— Не йде у землю заступ?
— Обох живими в землю!
— Старий на всіх їх дивиться
Кроткими очима.
Жодна з революцій нічого не дасть, коли її переможна хода
вимагає крові й крові безневинних — ось головний сенс збірки „Замість сонетів і
октав”. Революція — це смерть вікової культури, час, коли тонкий шар людяності,
набутий за тисячі й тисячі літ, злітає з людських душ, як потеруха...
Революція — тільки Вальпуржина ніч звірячого хамства,
розкошланого дикунства, коли з народів обсипаються парфуми цивілізацій. Це час
затемнення сонця, судна година людської історії — „місто в мальованих плакатах:
людина людину коле”.
Де ж поетові спільники? Чий бік він обстоює? На це чітко
відповідає присвята: „Григорію Савичу Сковороді!”
Правда, мати такого спільника — значить бути знищеним у
першу чергу. „Людина, що казала: убивати гріх! — на ранок з простреленою
головою”. Так що недарма увижається поетові в неспокійнім сні, буцімто грюкають
у його двері: „Одягайсь на розстріл!”
Я не знаю Тичини більше стомленого і зневіреного, більш
трагічного і людяного, ніж Тичина — автор цієї збірки. Він весь у цьому
страшному часі — самотній і високий, як біль. І тільки зрідка його зблідлих уст
торкається сардонічна усмішка:
Хіба й собі поцілувать пантофлю Папи?
Але її тут же одміняє вираз владного трагізму:
я в болях весь,мов хрест в коралю.
Не слід думати, що Тичина зневірився в революції або що в його особі маємо її суворого дискутанта. Ні. Тичина приймав революцію, але не виносив її жахів. Досить згадати Горького, що водночас обурювався проти всякого терору — білого чи червоного”.
Епізод № 3
Соціальна проблематика була для Тичини не менш значуща за
національну. Певною мірою це вже засвідчила „індивідуалістська” збірка „Замість
сонетів...” Надалі
цей струмінь у його поезії ще більше посилюється.
Так, у збірці „Плуг” ця тема набирає значно більшої сили. В ній поет відшукує втрачений під
ногами ґрунт.
Справді: коли розглянуті збірки були свідченням певності авторської позиції у
світі („Соняшні кларнети” — певність своєї радості від світу, „Замість
сонетів...” — певність свого сумніву), то збірка „Плуг” — це книга подвійного
сумніву. Сумніву щодо себе в світі і світу в собі.
Стоїть сторозтерзаний Київ,
І двісті розіп'ятий я,
— ось той реальний фон, на якому зродилася ця збірка... „В
душі боролись два світи — гармонія і справедливість” — так поет пойменував свої
тогочасні настрої.
В голосі поета з'являються небезпечні інтонації:
Із ким тепер, в яку годину молодий відмолодюсь?
Невже ні раз не помолюсь за моє кохання, за людину?
Таємниця „Плугу” ще чекає свого з'ясування. Але вже
сьогодні можна сказати, що поет зазнав якихось сторонніх впливів, які обумовили
його занадто різку еволюцію.
Адже не з доброго дива пишуться такі вірші як сонет „26-ІІ
(ІІ-ІІІ)”.
Прийшли попи, диктатори (о сором!),
якраз всі ті, кого Ти не любив.
І хтось Твоє погруддя встановив
поміж монастирем, поміж собором.
Стоїш. У далеч дивишся з докором...
Який огонь в душі Твоїй горів,
коли будив Ти, кликав кобзарів
з насильством биться, з царствами, з терором!
Ну що ж, Тарасе! Рад єси, не рад —
дивись, який в господі нашій лад,
в сім'ї великій, у громаді вольній.
Збірка „Плуг” засвідчила, що поет перебуває на зламі. Цей злам був не раптовий і
неоднорічний. Підготовлений ще в „досонячнокларнетівський період”, цей злам
ішов по лінії наближення Тичини до реального життя, усвідомлення вузькості самих
лише національних змагань народу...
Напевно, остаточний злам Тичини слід датувати 1920-22 рр.
Звичайна річ, і після цього були неодноразові факти справжнього самоозирання,
але то вже була хвороба інтенсивного утвердження на новій платформі.
У „Плугові” з'явилися спроби нових стильових пошуків. Муза
поета вбирає суворо-просту сукню. До Тичини приходить мужність. Тепер його не
завжди обходить те, щоб проведена ним лінія була красива,— досить того, аби
вона була найкоротша, чітка, виразна. Коли в „Соняшних кларнетах” маємо певний
стилістичний надмір, то в „Плузі” — стильову ощадливість. З'являється лаконічна
чорно- біла графіка. „Найлаконічніший Тичина” — це влучне визначення Л. М.
Новиченка стосується багатьох віршів „Плугу”. Збірка багато втратила на
епітетах, відбувається деметафоризація стилю і водночас — ускладнення
збережених метафор. Здається, поет доходить розуміння геніальності як простоти,
але, з другого боку, дає зразки найдорвершенішої техніки.
У збірці наявні і сповідні вірші. Епос революції владно входить у світ поета, ще і не готового цілком до його прийняття. Природно, що епізація поетичного світу, великі поступки авторського „я” на користь „ми” призводять до монументалізації образів, імперативних речень, драматизації тексту. У збірці багато прямої мови, розмовних інтонацій, масових сцен. План публіцистики — і то прекрасної — мало не генеральний.
Епізод № 4
Настав 1929 рік, коли на Україні відбулися численні арешти. 7 лютого 1930 року начальник ДГТУ
Української РСР Балицький поставив своє „затверджую” на обвинувальному
висновкові в справі СВУ. За свідченням сучасників, Тичина подає перші приклади
фізіологічного переляку, од якого він так і не звільнявся більше. В повітрі, як
каже М. Холодний, запахло Соловками. І Тичина, мавши геніальну інтуїцію, відчув це чи не
найперший.
Розповідають, як 1929 року в приміщенні київського ВУФКУ,
де був присутній Микола Вороний із сином, хтось, переглянувши свіжу газету,
радісно повідомив, що П. Г. Тичину обрано академіком. У тому ж номері було
вміщено один із віршів П. Г. Тичини „Нехай Європа кумкає”. Поезію було
прочитано вголос, після чого М. Вороний дотепно зауважив: „Ну
що ж? це останній твір поета і перший твір академіка”. Поет стає державником.
1931 року в світ виходить збірка Тичини „Чернігів”:
Тичинина поезія перетворилась на зброю, непідвладну волі
самого автора...
Як би там не було, Тичина — така ж жертва сталінізації
нашого суспільства, як Косинка, Куліш, Хвильовий, Скрипник, Зеров чи Курбас. З
однією різницею: їхня фізична смерть не означала смерті духовної. Тичина, фізично живий, помер
духовно, але був приневолений до існування як духовний мрець, до існування по
той бік самого себе. Тичина піддався розтлінню, завдавши цим такої шкоди своєму
талантові, якої йому не могла завдати жодна у світі сила. Починалася смуга
подальшої деградації поета, причому деградував покійний поет так само
геніально, як колись писав вірші.
Тимчасом на Україні почався безпрецедентний в історії
українського народу голод. Родючі українські степи вкрилися кістками п'яти
(семи? десяти?) мільйонів хліборобів і землелюбів.
...одразу ж після страхітливого голоду, що знаменував собою
переможне завершення доби колективізації на Україні, почались репресії.
І що ж — великий соціальний поет ХХ століття Тичина мовчав,
набравши в рота води! Ось на що обернулось його служіння народові („всім
пригнобленим і бідним руку подаєм!”).
Геніальний Тичина вмер. Лишився жити чиновник літературної
канцелярії, довічно хворий на манію переслідування, жалюгідний пігмей із
великим ім'ям Тичини.
Творчість Тичини 30-х років — це тільки маніпуляції над небіжчиком, спроби
використати мерця. Як не моторошно це казати, але наступна творчість Тичини —
це майже ірреальні спроби примусити усміхатися голий череп. Вірші поета
перестали бути актом індивідуальної творчості: ці бездарні версифікаційні
вправи уже писав хтось — але мертвою поетовою рукою. Кажуть, не одну ніч Тичина
лягав спати не роздягаючись: він чекав арешту. Але це дріб'язковий факт. Тичину
можна зрозуміти, але неможливо виправдати. Він-бо покірно цілував пантофлю
геніального ката Йосипа Сталіна, мовчки потурав угноєнню українських степів
людськими кістками. Пророцтво „Замість сонетів.” збулось. Народ перестав
існувати для Тичини, а Тичина перестав існувати для народу.
У 1933 році Тичина віршів не написав — і це його найбільша
провина перед народом.
Цю провину Тичини перед народом, перед людством задокументувала збірка 1934 року „Партія веде”:
У духовній смерті, якої зазнав поет у цей період, він такий самий геніальний: так померти, як помер Тичина, можна далеко не кожному і не за всякої доби. Для цього треба мати геніальну добу і геніальну здатність самознищення. На руїнах померлого генія народився пігмей, поет на блазенській ролі — єдиній ролі, яка була для Тичини дозволена. цей поет-пігмей живе й досі.
Переставши бути собою, Тичина втратив і самого себе. Це вже був поет без минулого, яке було відбите йому, як печінки. В кращому разі це минуле стало його своєрідною хворобою зростання. Геніальне минуле, старанно приховуване од читача видавцями і критиками, залишилося тільки передісторією блазня, воістину народного поета, нашого Тичини, митця в каноні.
Епізод № 5
Доля Тичини воістину трагічна. В історії світової літератури, мабуть, не
знайдеться іншого такого прикладу, коли б поет віддав половину свого життя
високій поезії, а половину — нещадній боротьбі зі своїм геніальним
обдаруванням. Феномен Тичини — феномен доби. його доля свідчитиме про наш час
не менше за страшні розповіді істориків: поет жив у час, що заправив генія на
роль блазня. І поет погодився на цю роль.
В умовах наступу сталінізму на всьому фронті поет заховався
од світу, од народу в гумовій в'язниці офіційної слави, заплативши за неї живою
смертю.
Він обрізав усякі живі контакти, замінивши їх цілком
офіційною інформацією. В цих умовах поет міг тільки конати, а не рости. Свіжого
повітря до нього надходило все менше і менше, аж поки поет у Тичині не задушився
од нестачі кисню.
Поет помер, але Тичина лишився жити і мусив, уже як
чиновник, виконувати поетичні функції. Світ йому вже був зрозумілий і
нецікавий. Але й цим штучним світом треба було захоплюватись, хай і через силу.
Талант став для нього за найбільшого ворога, з яким треба було постійно
боротися, щоб не согрішити.
У страшну добу сталінських репресій одних письменників
розстріляли, других — зіслали в концтабори, третіх розтлили. Тичину репресували
визнанням. Покара славою — одна з найновіших і найефективніших форм боротьби з
мистецтвом.
Хто ж єси, Тичино? Без сумніву, геніальний поет. І —
геніальний блазень.
Живіший од живих і мертвіший мертвих. його трагедія відбила трагедію його
рідного народу. І вже тому він є часткою історії свого народу („бо те, що всім
народом пережито,— воно святе, його ти поважай”).
Двадцяте століття заправило від митця такого характеру,
який здатен витримувати і понадлюдські перевантаження. Тичина такого характеру
не мав. Він був занадто ніжний для цього, може, найжорстокішого віку. І тому
помер живцем, десь за десятьма замками своєї прихованої надії, сподіваючись, що
його жива смерть колись обернеться на живе безсмертя.
Доля Тичини звинувачує і застерігає.
Отже, книга «Феномен доби» написана в
1970–1971 pp.
Упродовж двох десятиліть рукопис її пролежав в архівах КДБ. Ця літературна
праця підривала безпеку наймогутнішої на планеті держави, найдемократичнішої у
світі країни. Так і було сказано у вироку Київського обласного суду: ворожа,
антирадянська, націоналістична.
А насправді це книга любові і болю. З глибоким проникненням у таке
видатне і трагічне явище української літератури, як Павло Тичина. Але це книга
не лише про Тичину – вона про трагедію людини в умовах тоталітарного режиму,
про згубну дію казармового соціалізму на культуру, духовність народу.
Розрахована на широке коло читачів.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Повторити матеріал уроку.
14.02.2022
Тема:Поезія Стуса-взірець "стоїчної" поезії у світовій ліриці.
Попрацюйте за планом
1. Робота з підручником. Опрацювати матеріал на с.195-198.
2. Виписати в зошит і вивчити поняття про екзистенціалізм та його ознаки.
3. Прочитати вірш В. Стуса "Крізь сотні сумнівів я йду до тебе...", скласти паспорт твору: https://dovidka.biz.ua/kriz-sotni-sumniviv-ya-ydu-do-tebe-analiz/
4. Домашнє завдання. Перегляньте відео, закріпіть вивчений матеріал.
21.02.2022
Тема: РМ. Цитатна характеристика персонажів роману у віршах "Маруся Чурай".
Після цього уроку ви зможете:
• сформувати своє ставлення до Марусі Чурай;
• визначати особливості світогляду людини;
•
розвивати
навички партнерської співпраці, вміння спілкуватися, висловлювати
власну думку;
• розвивати творче, аналітичне мислення;
•
оцінити
високі людські почуття;
•
прагнути
до ідеалів добра, милосердя, справедливості.
1. Самоперевірка.
• Назвіть жанр роману „Маруся Чурай " Ліни
Костенко. У чому його оригінальність?
• Які
проблеми порушує Ліна Костенко у цьому творі? Чи перегукуються вони із сучасністю?
• Які історичні постаті діють у романі?
• Яка основа твору?
2.
ПЛАН ХАРАКТЕРИСТИКИ ОБРАЗУ
МАРУСІ ЧУРАЙ.
1. Дитинство Марусі Чурай. (Вплив на формування
особистості психологічної атмосфери сім'ї.)
2.
Змалювання
письменником зовнішності персонажа.
3.
Трагічна любов.
4.
Визначальні
риси характеру.
5.
Талант піснетворки.
6. Моє
ставлення до Марусі Чурай.
3. Інструктаж домашнього завдання.
Виписати із творів Ліни Костенко цитати, які могли
б становити собою моральний кодекс честі
для кожного українця. Підготуватися до контрольного
твору на тему «Втілення у образі Марусі Чурай моральної краси,
таланту» або написати твір - лист до
Марусі Чурай. (Твір буде 22.02.2022).
17.02.2022
Тема: Пісні Марусі Чурай (повторення вивченого в попередніх класах). Урок позакласного читання.
Мета: На уроці ви повторити життєвий і творчій шлях Марусі Чурай,
її драматичне життя; проаналізуєте програмові пісні поетеси, осмислите їх
значення в житті українського народу; продовжите розвивати вміння виразного читання,
коментування пісень; висловлювати власне ставлення до Марусі та її пісень,
робити висновки, узагальнення, формувати естетичні смаки учнів; виховувати
повагу до творчих, обдарованих людей з народу — активних творців духовності;
прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
1. Перегляньте відео. Складіть збірник з назвами пісень.
2. Розгадайте кросворд.
По вертикалі: 1. Могила, яка згадується в пісні «Ой
Морозе, Морозенку».
По горизонталі: 1. Місце проживання, переховування Кармалюка, героя пісні «За Сибіром сонце сходить». 2. Місто, де зібрав Максим Залізняк («Максим козак Залізняк») своє військо. 3. У пісні «Чи не той то хміль?» надається застереження Б. Хмельницькому, щоб той не пив... 4. Асесори і справники гоняють Кармалюка («За Сибіром сонце сходить»), як... 5. Шлях, яким рухався Сірко з військом («Та, ой, як крикнув же козак Сірко»).
3. Домашнє завдання. Підготуватися до уроку розвитку мовлення . Підібрати цитати для характеристики персонажів роману у віршах " Маруся Чурай".
16.02.2022
Тема: Центральна проблема : митець і суспільство, індивідуальна свобода людини. Значення роману у житті України.
Мета: допомогти учням осмислити проблеми та ідеї
твору, з’ясувати їхні багатство й глибину, естетичну привабливість;
розвивати навички виділення елементів композиції, сюжету, характеризування
образів, їх порівняння; поглиблювати вміння висловлювати власне ставлення до
вчинків, морального вибору героїв; виховувати тверді моральні переконання,
повагу до мистецтва та митців.
1. Самоперевірка. Пригадайте матеріал , вивчений на попередніх уроках .
Евристична
бесіда.
— Розкажіть про історичні події, що відбувалися
в Україні в період життя Марусі Чурай.
— Як, на вашу думку, вони впливали на
становлення духовного світу дівчини?
— Чи можна сказати, що Маруся стояла осторонь
визвольних змагань свого народу, адже вона не бере участі у війні?
— У чому виявляється її суспільна активність?
— Знайдіть
у тексті твору
виступ Івана Іскри
перед суддями на захист Марусі та універсал Богдана Хмельницького
аналогічного змісту.
— Як сама Маруся Чурай бачить місце людини в
житті свого народу?
— Визначте
громадянську позицію тих
героїв, діяльність яких вона схвалює, і тих, чию поведінку
вважає аморальною.
— Як
героїня реагує на ті криваві
події, що принесли
горе на рідну землю? Пригадайте
її роздуми та емоції при вигляді зруйнованих сіл, сплюндрованого Києва,
втікачів з Волині,
що вмирають з
голоду.
— Чи залишилася б у пам’яті стількох поколінь
Маруся Чурай, якби вона стояла осторонь життя свого народу, його боротьби за
волю і державність?
2. Перегляньте відео.
3.Опрацювати таблицю. Перенести її в зошит.
Компаративний аналіз
|
«Маруся Чурай» |
«Лісова пісня» |
|
|
Жанр |
Роман у віршах |
Драма-феєрія (проблемно-філософська драматична поема) |
|
Основна проблема |
Незнищенність українського народу, глибока віра в його духовну силу й
могутність |
Боротьба за вільне, творче, гармонійне, духовно багате життя |
|
Проблематика твору |
Митець і народ; митець і суспільство; батьки і діти; проблема кохання;
проблема зради |
Людина й мистецтво; добро і зло; проблема кохання; проблема самозради |
|
Любовний трикутник |
Маруся — Гриць — Галя |
Мавка — Лукаш — Килина |
|
Дії |
Гриць Бобренко: було йому дано якусь людську неординарность, але —
характеру не вистачило; висоти злякався; світ ловив І таки впіймав… Обіймами
й статками Галі Вишняківни, спокусою більш простого й зрозумілого (ніж у
випадку з Марусею) життя-буття… |
Мавка дорікнула Лукашеві за те, що той «життям не зміг до себе дорівнятись»? |
|
Образи |
Гриць Бобренко |
Лукаш |
|
Вони обидва живуть у постійній невідповідності, конфлікті внутрішнього
«я» із вчинками, власною поведінкою. І тому найпрекрасніше, наймогутніше
серед почуттів, яким обдарувала людину природа,— кохання — приносить їм
страждання, горе, муки і — смерть. Бо жити не можна, «втративши душі своєї
цвіт», а лише існувати, розмінявши її на спокуси. Але не жити. Гриць і Лукаш
мали багатий душевний потенціал, але власноруч його знищили |
||
|
Бобренчиха |
Мати Лукаша |
|
4. Домашнє завдання. Скласти колаж. Надіслати до 18.02.2022 до 20.00
Починайте вчити напам'ять уривок.
Ця дівчина не просто так, Маруся.
Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа.
Коли в похід виходила батава,—
її піснями плакала Полтава.
Що нам було потрібно на війні?
Шаблі, знамена і її пісні.
Звитяги наші, муки і руїни
безсмертні будуть у її словах.
Вона ж була як голос України,
що клекотів у наших корогвах!
А ви тепер шукаєте їй кару.
Вона ж стоїть німа од самоти.
Людей такого рідкісного дару
хоч трохи, люди, треба берегти!
Важкий закон. І я його не зрушу.
До цього болю що іще додам?
Вона піснями виспівала душу.
Вона пісні ці залишає нам.
Її пісні — як перло многоцінне,
як дивен скарб серед земних марнот.
Тим паче зараз, як така розруха.
Тим паче зараз, при такій війні,—
що помагає не вгашати духа,
як не співцями створені пісні?
Про наші битви —на папері голо.
Лише в піснях вогонь отой пашить.
Таку співачку покарать на горло, —
та це ж не що, а пісню задушить!»
15.02.2022
Урок відбудеться на платформі ZOOM об 13.00
Тема: Духовне життя нації крізь призму нещасливого кохання за мотивами історичного роману " Маруся Чурай".
Наталья Ткаченко приглашает вас на запланированную конференцию: Zoom.
Тема: Zoom meeting invitation - Zoom Meeting Наталья Ткаченко
Время: 15 февр. 2022 01:00 PM Киев
Подключиться к конференции Zoom
https://us02web.zoom.us/j/88217617416?pwd=eGJVRlR2SFVRS0JVaDA0ckxqY0RiQT09
Идентификатор конференции: 882 1761 7416
Код доступа: fA4fwr
Літературний диктант. Л.Костенко "Маруся Чурай"
2. “...зроду ненавидів тих, обережних сьогодні, тепер обережний і сам.”
14.02.2022
Тема: Історико-фольклорна основа історичного роману у віршах " Маруся Чурай".
Мета: з’ясувати історико – фольклорну основу роману; визначити жанрові особливості. Виховувати почуття гордості від усвідомлення талановитості і нескореності свого народу.
1.Робота в зошитах. Запишіть терміни.
Сьогодні ми починаємо знайомство з одним із кращих, найбільшим за обсягом твором Л.Костенко – її історичним романом у віршах «Маруся Чурай».
Роман – це великий за обсягом, складний за будовою прозовий (рідше віршований) епічний твір, у якому життя людей розкривається на тлі історичних або соціально вагомих подій та обставин.
Роман у віршах характеризується поєднанням епічних принципів розповіді з суб’єктивним началом, притаманним ліричним творам. Дія в ньому, як правило, концентрується навколо долі одного чи кількох героїв.
Історичний роман – це роман, в основу якого покладено факти, події з історії, історичні постаті. Це образне відтворення історичної епохи.
2. Опрацювати історико-фольклорну основу твору за посиланням https://school58.org/teachers/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D0%BA%20-%D0%86%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0%20/blog/lina-kostenko-%E2%90%9Cmarusya-churay%E2%90%9D-istoriya-napisannya-ta-istorichna-osnova
3. Переглянути відео.
4. Домашнє завдання. Записати паспорт твору. Добре знати зміст.
На допомогу!!!!
11.02.2022
Шановні учні! 11.02.2022 до 20.00 надсилайте відео (твір-відгук).
Тема: Л. Костенко. "Доля"-поезія про нелегку долю поета. " Моє любове, я перед тобою".
Мета: ознайомити учнів із лірикою поетеси; допомогти учням усвідомити життєві й мистецькі пріоритети Л.Костенко; удосконалювати навички ідейно-художнього аналізу поетичних творів; розкривати настрої й почуття ліричної героїні; прищеплювати любов до поетичного слова; формувати в учнів свідому активну життєву позицію; розвивати пам'ять, логічне й образне мислення та мовлення; виховувати учнів у дусі поваги й любові до високого поетичного мистецтва, відповідальності перед народом.
1. Перегляньте відео. Прослухайте поезію " Доля".
2. Аналіз поезії.
-
Назвіть почуття,
навіяні поезією.
-
Який настрій викликає
у вас цей твір?
-
Що найбільше
схвилювало вас? Чому?
Словникова робота.
Доля – хід подій, збіг обставин, незалежних від бажання, волі людини.
-
Доберіть синоніми до
слова «доля».
Доля – фортуна, талан, фатум, щастя.
-
Доберіть епітети до
слова «доля». (Епітети – щаслива,
нелегка, складна).
-
Визначте, які епітети
добирає поетеса до цього слова у своєму творі. («різні Долі», «одні були царівен не гірш, а другі – бідні…»).
-
Поясніть назву
поезії.
У ліричному творі «Доля» лірична героїня бачить сон, в якому вона ходить по «чудернацькому базару», де продаються долі. Одні долі самі просяться до неї, щоб їх купила, а «…тільки одна відвернулась». Героїня до неї, мовляв, що ти за доля, а та їй у відповідь: «За мене треба платити життям, а я принесу тобі горе». Але лірична героїня не покидає її, а, навпаки, приймає. І, прокинувшись зі сну, розуміє, що доля їй зосталась і вона цьому рада. Своєрідним є осмислення становлення поета, а саме поета-жінки. Вона розуміє на що вона йде, розуміє, що така доля принесе горе, та все ж не зраджує їй.
3. Аналіз поезії " Моє любове, я перед тобою" за посиланням:
http://8next.com/ulit10_11/8605-tv_ukrl11_011.html
4.Домашнє завдання. Прочитати історичний роман " Маруся Чурай".
09.02.2022
Тема: " Страшні слова , коли вони мовчать"- ліричний роздум про значення слова в житті людини . " Життя іде..."- роздуми поетеси про сенс життя.
Мета:
Навчальна мета: поглибити знання школярів про життєвий й творчий шлях Ліни Костенко, проаналізувавши причини гонінь й заборон на її творчість; установити жанрове і тематичне розмаїття її творчості; познайомити із ознаками індивідуального стилю; повторити і узагальнити вивчене про поетів-шістдесятників;
Розвивальна мета: розвивати усне мовлення, уміння працювати у групах, захищати свої міні-проекти, аналізувати поетичні твори;
Виховна мета: виховувати національну гідність й свідомість, кохання до поезії.
1. Повторіть відомості з біографії Ліни Костенко, використовуючи складені хронологічні таблиці і відео.
2.Пригадайте схему аналізу ліричного твору:
Схема аналізу ліричного твору
- Історія написання твору (при потребі).
- Літературний рід.
- Жанр твору (громадянська, інтимна, релігійна, пейзажна, філософська лірика і т.п.).
- Провідний мотив вірша, його зв’язок із іншими поезіями (в збірці і в творчості митця).
- Композиція твору.
- Ключові образи поезії.
- Що за мовні засоби сприяють емоційному наснаженню твору (лексика, тропи, фігури, фоніка), як саме.
- Віршування (різновиди рим, спосіб римування, віршовий розмір, вид строфи), його значення в розкритті провідного мотиву.
- Підсумки (почуття й роздуми, викликані твором).
3.Розгляньте і запам'ятайте аналіз вірша "Страшні слова, коли вони мовчать…"
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: філософська.
Провідний мотив: ліричний роздум про роль слова у людському житті, суть мистецтва.
Віршовий розмір: ямб.
Тип римування: перехресне.
Художні засоби: епітети (страшні слова, безсмертний дотик); метафори (слова мовчать, причаїлись); антитеза (красота і потворність, асфальти і спориші) і т.п..
Підсумок: в вірші поетеса написала про те, як тяжко інколи відшукати слова, котрі б не "були вже чиїмись", адже навіть вони втрачають власний первозданний смисл, запозичені нами один у одного. Однак поезія є по-справжньому неповторним явищем духовного життя української нації. Торкаючись наших душ, вона пробуджує у них світлі і радісні почуття, робить їх благороднішими, чистішими.
4. Проаналізуйте за схемою поезію " Життя іде...". (Письмово).
5.Домашнє завдання. Вивчити напам’ять поезію Ліни Костенко "Страшні слова, коли вони мовчать…"
Відео надіслати протягом тижня.
08.02.2022
Наталья Ткаченко приглашает вас на запланированную конференцию: Zoom.
Тема: Аналіз творів- відгуків. Підсумковий урок за творчістю Г.Тютюнника.
Время: 8 февр. 2022 01:00 PM Киев
Подключиться к конференции Zoom
https://us02web.zoom.us/j/87593660216?pwd=cFVDU2Y2NUE0YlYrbW5TNnl0Sm1TQT09
Идентификатор конференции: 875 9366 0216
Код доступа: X08aHL
07.02.2022
Тема: РМ(Усно) Твір-відгук на оповідання " Три зозулі з поклоном" Г. Тютюнника.
Як укласти відгук на прочитаний літературний твір?
Готуючись до відгуку про літературний твір або прочитану книгу, візьміть до уваги кілька порад.
1. Розпочинаючи роботу над відгуком на прочитаний літературний твір, продумайте мету своєї творчої роботи (поділитися враженнями від сприйняття твору в цілому чи написати про порушені в ньому проблеми; висловити свої судження щодо героїв твору та оцінки їх поведінки і вчинків; розглянути жанрову специфіку твору, визначити художні засоби, використані письменником для реалізації його задуму, тощо).
2. Розпочинайте відгук з інформації про письменника і прочитаний твір, визначення його теми та ідеї.
3. Висловіть у вступній частині загальне враження від прочитаного твору (що сподобалося, які герої особливо запам’яталися тощо).
4. В основній частині докладніше зупиніться на висвітленні своїх вражень. Кожне судження аргументуйте конкретними доказами та прикладами.
5. Поділіться своїми думками про те, що вам не сподобалось у творі, у чому ви не згодні з його автором.
6. У заключній частині зробіть висновки щодо свого сприйняття літературного твору, наведених оцінок і суджень.
7. Підготуйтеся до виступу з відгуком у класі.
Домашнє завдання : підготуйтесь до виступу з відгуком під час уроку на платформі ZOOM 08.02.2022 , повторіть матеріал попередніх уроків за творчістю Г.Тютюнника.
02.02.2022, 04.02.2022
Тема: Образ любові як християнської цінності у новелі " Три зозулі з поклоном ". Вічна тема " любовного трикутника "в новітній інтерпретації.
Мета уроку:
Навчальна: пригадати біографічні дані Григора
Тютюнника, розкрити глибину «повної болю» душі і любові до людини письменника;
розглянути зміст, образи, композицію, символічність перлини української
літератури ХХ ст. - новели «Три зозулі з
поклоном». Дослідити зв'язок твору з народознавством, розкрити новітню
інтерпретацію зображення любовного трикутника, порівнюючи з творами І. Я.
Франка, Л. Толстого, Лесі Українки, показати велич справжнього кохання,
оспіване українськими та зарубіжними письменниками.
Розвиваюча:
розвивати навички аналізу художнього тексту, образів, художніх засобів; творчих
здібностей учнів; робити висновки з почутого і прочитаного.
Виховна:
виховувати в учнів бажання дотримуватися в своєму житті загальнолюдських
цінностей (доброти, чуйності, вірності, повазі до почуттів іншої людини тощо )
та постійно самовдосконалюватися.
1. Запрошую вас у школу онлайн!
2. Запишіть в зошит повний аналіз новели за посиланням
3. Визначення сюжету новели.
Експозиція – опис приїзду сина-студента додому.
Зав'язка – зустріч з Марфою Ярковою.
Розвиток дії – розповідь матері про інтимні почуття свої, батькові, Марфині.
Кульмінація – останній лист від тата.
Розв'язка – загибель батька.
4. Тестування. (Тести виставлю в п'ятницю о 9.00. Протягом години відповіді надішліть у VIBER) Посилання на тести:
5. Домашнє завдання на 02.02.2022
Підготувати усне повідомлення «Образ-символ у новелі», дібрати цитати до характеристики художніх образів Марфи, Михайла, Софії. Скласти план до твору.(Плани надіслати )
01.02.2022
Тема: Григір Тютюнник. Основні відомості про життєвий шлях і творчу долю митця.
Мета: розкрити глибину «повної болю» і любові до людини душі Григора Тютюнника, збагатити і систематизувати знання учнів про творчість письменника; відпрацьовувати навички аналізу образів героїв новели « Три зозулі з поклоном», з'ясувати , у чому полягає філософічність і психологізм твору; виховувати почуття любові, доброти, терпимості, уміння співчувати та співпереживати.
Сьогодні я
запрошую вас на зустріч із людиною, яку по праву можна назвати творцем добра і
справедливості. Він увесь із життя. Перо Григора воістину золоте. Велике то
щастя , коли на нашому життєвому шляху зустрілася така рідкісно гарна Людина і
Чудовий Майстер – Григір Михайлович Тютюнник.
1.Попрацюйте з хронологічною таблицею за посиланням:https://dovidka.biz.ua/hronologichna-tablitsya-grigora-tyutyunnika/
2.Запишіть біографію в зошити.
3.Запитання для самоперевірки.
— Яку літературну спадщину залишив нам Григір Тютюнник?
— Що зауважив Валерій Шевчук про великого майстра оповідань і новел?
— Від якого оповідання можна вести відлік творчого шляху Григора Тютюнника?
— Назвіть основні книги митця.
— Що пов'язувало Григора Тютюнника з Василем Шукшиним?
— Що було головним у житті та творчості Григора Тютюнника?
4. Перегляньте відео для закріплення.
5. Домашнє завдання.
Підготуйте розповідь про письменника, складіть хронологічну таблицю його життєвого і творчого шляху. Прочитайте новелу “Три зозулі з поклоном”.
27.01.2022
Тема: Контрольна робота. Шістдесятництво як суспільне і мистецьке явище.
Мета : узагальнення й систематизація вивченого про життя і творчість «шістдесятників»; виявлення в учнів за допомогою запропонованих завдань рівня знань та вмінь із вивченої теми, закріплення їх; уміння систематизувати здобуті знання та критично їх осмислювати; розвиток уваги, пам'яті, удосконалення навичок самостійної роботи, інтересу до наслідків власної праці.
Зміст контрольної розміщено у групі "Філуньки". Відповіді надіслати по закінченню першого уроку о 10.00.
26.01.2022
Тема: Борис Олійник. Огляд життя і творчості."Пісня про матір"-уславлення узагальненого образу усіх матерів і кожної з них.
Мета: ознайомити учнів із життєвою та творчою біографією Б.
Олійника, поазати його місце в літературі доби «шістдесятництва», традиції та
новаторство у творчості;
розвивати навички роботи з додатковими джерелами, вміння виділяти головне,
висловлювати власну думку;
формувати вміння ставити навчальні
завдання, здатність до аналізу;
розширювати кругозір, інтерес до
літератури.
І. Мотивація навчальної діяльності
«Лірик,
епік, філософ, поет-трибун — поєднуються в одній мовній особистості нашого сучасника,
якого доля наділила талантом тонко відчувати українську мову в її різних
тональностях — народнопісенній, уснорозмовній, громадянсько-публі- цистичній».
Такими словами Світлана Єрмоленко охарактеризувала Бориса Олійника, творчість
якого ми сьогодні розглянемо на уроці.
ІІ. Робота над темою уроку. Опрацюйте теоретичний матеріал, укладіть хронологічну таблицю.
1.
Життєвий шлях поета
22
жовтня 1935 - Народився в селі Зачепилівка
Новосанжарського району на Полтавщині.
1953 - Закінчив десятирічку.
Друкуватися почав ще в школі.
1953-1958 - Навчався на факультеті журналістики Київського Національного
університету ім. Т. Г. Шевченка. Став переможцем Всеукраїнського поетичного
конкурсу.
1959 - Збірка нарисів «За Сіверським
Дінцем»
1959-1970 - Очолював парторганізацію СП України і
пишається тим, що за ці роки ніхто з його колег-письменників не був виключений
з її лав і тим паче посаджений за ґрати.
Збірки поезій: «Б'ють у крицю
ковалі»(1962),«Двадцятий вал»(1962),«Вибір»(1964), «Гонг»(1965),
«Поезії»(1965), «Коло»(1968).
Травнь-червень 1986 - Одним з перших
побував у Чорнобилі, в зоні, звідки вів репортажі на ЦТ СРСР і України. Того ж
року виступив зі статтею в «Литературной газете» (Москва), «Випробування
Чорнобилем», в якій викрив злочинну діяльність тимчасовців.
Липень 1988 - на XIX конференції
КПРС в Москві Борис Олійник, зупинившись на сталінському терорі 1937 року,
цілком неочікувано для присутніх завершив цю тему так: «А оскільки в нашій
республіці гоніння почалися задовго до 1937-го, треба з'ясувати ще й причини
голоду 1933-го, який позбавив життя мільйони українців, назвати поіменно тих,
із чиєї вини сталася ця трагедія». Поема «Сім». 1989 - «Поворотній круг»
1993 - Книга «Відступник, або Два
роки в Кремлі»
1995 - Поетична збірка «Шлях»
2000 - Поетична збірка «Таємна
вечеря»
2001 - Поетична збірка «Знак»
2007 - Поетична збірка «У замкненому
колі. Із окупаційного зошита»
15 жовтня 2009 - Удостоєний звання «Почесний доктор Київського
національного університету імені Тараса Шевченка»
30 січня 2012 - Національною
Академією наук України висунений кандидатом на здобуття "Нобелівської
премії"
Помер 30 квітня 2017
року о 11 годині 45 хвилин на 82-му році життя після важкої і тривалої хвороби
у Національному Інституті хірургії та трансплантології
ім. О. О. Шалімова НАМН
України.
2. «Пісня про матір».
Теорія літератури
Балада — це ліро-епічний твір про якусь незвичайну,
драматичну подію. Виникла у фольклорі, за часів романтизму упевнено утвердилась
у системі літературних жанрів.
Посіяла людям
літа свої, літечка житом,
Прибрала планету,
послала стежкам споришу,
Навчила дітей,
як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко —
і тихо пішла за межу.
— Куди ж це ви, мамо?! —
сполохано кинулись діти,
— Куди ви, бабусю? —
онуки біжать до воріт.
— Та я недалечко...
де сонце лягає спочити.
Пора мені, діти...
А ви вже без мене ростіть.
— Та як же без вас ми?..
Та що ви намислили, мамо?
— А хто нас, бабусю,
у сон поведе по казках?
— А я вам лишаю
всі райдуги із журавлями,
І срібло на травах,
і золото на колосках.
— Не треба нам райдуг,
не треба нам срібла і злота,
Аби тільки ви
нас чекали завжди край воріт.
Та ми ж переробим
усю вашу вічну роботу,-
Лишайтесь, матусю.
Навіки лишайтесь. Не йдіть.
Вона посміхнулась,
красива і сива, як доля,
Махнула рукою —
злетіли увись рушники.
"Лишайтесь щасливі",-
і стала замисленим полем
На цілу планету,
на всі покоління й віки.
Запишіть в зошити аналіз поезії:
Тема: розповідь про матір, яка все життя працювала
і виховувала своїх дітей .
Ідея: возвеличення образу матері, приклад
шанобливого ставлення дітей до своїх матерів, виховання почуття обов'язку і
відповідальності перед рідними.
Жанр: філософська лірика. Твір змушує нас
замислитися і поміркувати над багатьма питаннями життя.
Проблематика: це відношення поета до матері, яке є
віддзеркаленням його ставлення до Батьківщини.
ІII. Підсумок уроку
Творчість
Бориса Олійника надзвичайно різноманітна, але більшість його творів
характеризується близькими до фольклорних образами та стилем, легкістю ритміки,
утвердженням зв'язку поколінь та найкращого у людині, а найвище призначення
істоти на землі, за Борисом Олійником, — бути корисним людям та творити добро.
IV. Домашнє завдання: напишіть есе, епіграфом
до якого можна взяти рядки з поезії Б. Олійника:
Лишайтесь, матусю.
Навіки лишайтесь. Не йдіть...
Роботи надсилайте протягом 2 днів ( до п"ятниці).
06.04.2021
Тема: Іван Мазепа - як " золота доба" Гетьманщини. Історичні факти і художній вимесел у трилогії.
1. Повторіть матеріал попереднього уроку.
(Зверніть увагу на відповіді, запишіть у вигляді конспекту)
Ø Який період життя і діяльності Мазепи як Гетьмана відбився в романі „Мотря”?
Ø Чи випадково це?
Ø Які іпостасі особи Мазепи відтворені в романі?
Ø Схарактеризуйте історичні умови, коли Мазепа прийшов до влади?
Ø Які риси характеру, мрії, бажання плани Мазепи привели його, за Лепким, до
гетьманської булави?
Ø Скільки років Мазепа був українським гетьманом?
Ø Що можна сказати про наслідки правління Мазепи?
Ø Що було кінцевою метою політичної діяльності Мазепи? Чому? Відповідь
аргументуйте цитатами з твору.
Ø Який прийом, використаний автором, на ваш погляд, найкраще розкриває
особистість гетьмана? Чому?
Ø На яких рисах характеру Мазепи акцентує увагу Б. Лепкий? Наведіть приклади
Ø „Життя не довіряти навчило. Лиш хитрістю, лиш увагою великою можна в наспробиватися вперед”. Прокоментуйте це висловлювання Мазепи. Це свідчить пройого хитрість чи дипломатію?
Ø Знайдіть цитати до характеристики образу Мазепи. Зверніть увагу, як головного героя характеризують представники різних соціальних верст, національностей і позицій.
Ø Якими були політичні стосунки російського гетьмана і російського царя?
Ø Якими були стосунки гетьмана і козацької старшини?
Проблемне питання: як на вашу думку: наскільки співпадає образ літературного
героя — гетьмана Мазепи з його реальним прототипом?
2.Сьогодні на уроці мова піде про людину, життя якої овіяне легендами, людину, що більше як три століття багатьох цікавить і захоплює, людину, що стала героєм творів провідних письменників світу: Дж. Байрона, В. Гюго, О. Пушкіна, Дж. Говарда, окремих українських. Мова піде про найвідомішого гетьмана Івана Мазепу, особу досить складну й суперечливу, адже йому довелося випити гірку чашу поразок і невдач, щоб Україна стала вільною та незалежною.
Хто ж він, І.Мазепа?
Найвагомішою серед повістей Богдана Лепкого є трилогія в п'яти частинах "Мазепа". Треба було мати велику мужність, щоб узятися за висвітлення такої складної та болючої, політично небезпечної теми. Уже саме звернення до неї в очах тодішньої радянської критики прирікало твір на небуття, а автора — на безапеляційне засудження як "націоналіста" й "ворога народу". Той, хто звертався до постаті Мазепи (письменник, вчений), мав лише одне право — викривати і брутально засуджувати.
До повісті-епопеї Лепкий ішов довго, розробляючи окремі мотиви з історії України, насамперед в поезії. Були написані вірші "Полтава", "Ой гіркі тоті бенкети" (1906), "Мазепа" (1908), у яких порушувалася проблема національно-визвольної боротьби на Україні, реабілітації гетьмана.
Згодом виник цикл віршів "Батуринські руїни", сповнений тяжких роздумів про долю колись славної столиці гетьмана, вщент зруйнованої царськими військами 1709 p. Це був віддалений і несміливий підступ до теми, яка повніше зазвучала 1914 р. у драмі "Мотря". Рукопис цього твору назавжди втрачено: коли царські війська, захопивши передгір'я Карпат, обстрілювали Яремче, гарматним снарядом було зруйновано й підпалено готель, де письменник залишив на збереження рукописи деяких своїх творів, серед них — і драму "Мотря".
Напочатку 20-х років поет з пам'яті відновив віршований пролог до драми, — з нього певною мірою складається уявлення про цей сміливий задум, а також про його бодай часткову реалізацію. Загалом патріотична поезія Лепкого не завжди сягає високого художнього рівня, поетичний струмінь, такий виразний у ліриці Лепкого, тут нерідко приглушується декларативними сентенціями. Звернення до теми "Мазепа" для багатьох його читачів і шанувальників стало своєрідною сенсацією. Автор меланхолійно-ліричної поезії, здавалося 6, далекий від гострих політичних тем письменник, розважний у виборі тем нараз "вибухає" циклом повістей-романів.
Історична повість, що складає трилогію (за визначенням автора) «Мазепа». Насправді ж — повістей п’ять. І хоч вони послідовно відтворюють хронологію подій, кожна з них має самостійне значення, тому й публікувалася автором окремо:
«Мотря», історична повість, «Не вбивай», «Батурин», історичні повісті; «Полтава», історична повість; «З-під Полтави до Бендер. Крутіж». Головний герой усіх п’яти повістей — український гетьман Іван Мазепа (1639–1709), кінцевою метою політики якого було утвердження державності України.
У цій книзі розповідається про кохання юної красуні Мотрі — дочки генерального судді Кочубея, пізніше страченого Мазепою, — і старіючого гетьмана. Дія відбувається на тлі важливих історичних подій.
Повість 1: Мотря
Чи бувають щасливими люди, яким треба робити вибір між коханням та владою? Реалії сивої давнини у їхній складності та непередбачуваності,
колізії найдраматичнішого у вітчизняній історії кохання — кохання гетьмана Івана Мазепи та Мотрі Кочубеївни. Щомиті герої твору опиняються перед вибором: бути чи не бути?
Повісті 2, 3: Не вбивай. Батурин
Складність, героїка і трагізм мазепинської доби під час фатальної для України Полтавської битви. Високий патріотизм і зрадництво, героїзм і нікчемність, шляхетність і ницість, людинолюбство і людиноненависництво — все це в органічному поєднанні з майже документальним описом конкретних історичних осіб і подій майже не залишає байдужим нашого сучасника, викликає асоціації з нинішнім буттям України й українців.
Повість 4: Полтава
У повicтi хронологiчно продовжено оповiдь про життя i дiяння славетного гетьмана часiв Полтавської битви — до i пiсля її завершення.
Повість 5: З-під Полтави до Бендер. Крутіж
Ці два твори розповідають про найтрагічніші події у житті українського народу — «Руїну» та останні роки гетьманування Івана Мазепи.
3. Домашнє завдання.Перегляньте відео.Випишіть у зошит зі «Словника літературознавчих термінів» визначення: трилогія, хронотоп, історичний роман.
05.04.2021
Тема: Богдан Лепкий. Огляд життя і творчості митця.
Любі учні! Сьогодні на уроці ми ознайомимося з життєвим шляхом Б. Лепкого; проаналізуємо його громадянську і життєву позиції.
1. Перегляньте матеріал «Життєвий і творчий шлях
Б. Лепкого».
2. Опрацювати теоретичний матеріал.
Історична тематика у творчості Лепкого.
Лепкий — автор багатьох творів на історичну тематику, у яких відбився його світогляд. З Лепким можна погоджуватися, можна виступати в ролі опонента, навіть засуджувати трактування тих чи інших моментів у нашій історії, але ніхто не може позбавити письменника права на власну оцінку минулого свого народу.
Популярністю у читачів користуються повісті «Вадим». «Каяла». «Крутіж». і «Орли». Повісті «Вадим». та «Каяла». — твори про період Київської Русі.
Богдан Лепкий як письменник, історик, зрештою, патріот, у своїй творчості намагався сказати правду про Мазепу. Про гетьмана він написав сім книг: трилогія «Мазепа». («Мотря». том І і II), «Не вбивай». «Батурин». «Полтава». (том І), «Над Десною». (том II), «Бої». «Мазепа». (З-під Полтави до Бендер»..
Довідка
Історичний роман — це побудований на історичному сюжеті, який відтворює у художній формі якусь епоху, певний період історії. В історичному романі історична правда поєднується з художньою правдою, історичний факт — з художнім вимислом, справжні історичні особи — з особами вигаданими, вимисел уміщений у межі зображуваної епохи.
В українській літературі зразками історичного роману вважаються «Чорна рада». П. Куліша, «Сагайдачний». «Корнієнко». А. Чайковського, «Упирі». Ю. Опільського, «Людолови». Зінаїди Тулуб, «Гомоніла Україна». Петра Панча, «Євпраксія». «Диво». «Роксолана». Павла Загребельного, «Святослав». «Володимир». Семена Скляренка, «Предтеча». «Під вічним небом». Василя Шевчука, «На полі смиренному». Валерія Шевчука, «Мальви». «Орда». Романа Іваничука, «Гнів Перуна». «Золоті стремена». Раїси Іванченко, «Яса». Юрія Мушкетика, «Меч Арея». «Похорон богів». Івана Білика та ін.
Жанр історичного роману, його ознаки та особливості
Сюжет — широка панорама життя минулих віків. Історія висвітлена через долі окремих людей.
Герої — історичні особи і вигадані персонажі. Представники різних соціальних класів. Відсутній поділ на позитивних і негативних героїв.
Конфлікти — історичні: соціальні, моральні, національні.
Історичний підхід: відображення реального ходу історичного процесу. Обумовленість подій і характерів соціально-історичними умовами. Історію показано в русі.
Авторська позиція — об’єктивний підхід у зображенні подій. Автор виражає свої думки через дещо ідеалізованих персонажів.
Домашнє завдання . Прочитати матеріал про першу книгу трилогії Б. Лепкого про І. Мазепу «Мотря» за посиланням
https://eschool.dn.ua/mod/page/view.php?id=203123
29.04.2021
Українська література
Тема: Драматичний етюд " По дорозі в казку".
Сьогодні ми будемо говорити про досить актуальну в наш час тему: лідер і народ. Для того щоб дати об’єктивну оцінку зазначеній проблемі, з’ясуймо, що означають лексеми «лідер», «поводир», «пророк», «народ», «юрба», «маса», «натовп». На основі драматичного етюда О. Олеся «По дорозі в Казку» ми маємо створити модель-ідеал народного лідера.
1. Загальна характеристика драматичної спадщини О. Олеся
Драматична напруга життя, що вривалась у творчість поета, спонукала його освоювати нові жанри, у яких з більшою експресією можна було висловити почуття й думку. Олесь створює низку драматичних етюдів — «По дорозі в Казку» (1910), драматичні поеми «Над Дніпром» («Весняна казка», 1911), «Трагедія серця» (1911), «Злотна нитка» (1912), «Тихого вечора» (1912), віршована «дума-п’єса» «Хвесько Андибер» (1916), драматична поема «Ніч на полонині» (1941, надр. 1943–1944). Ці твори репрезентують неоромантичний напрям в українській літературі, особливо яскраво визначений творчістю Лесі Українки, а також Спиридона Черкасенка, Василя Еллана-Блакитного, Василя Чумака.
О. Олесь фаховим, професійним драматургом, який писав би для театру, не був. Четверту книгу він назвав «Драматичні етюди» (1914). Це невеликі драматизовані ліричні поеми.
Драматичні етюди та поеми Олександра Олеся основані на фольклорно-міфічному матеріалі, у них протиставляється сіра, гнітюча буденщина високим мріям і пориванням людини. Хоч у цих творах часто не вказується на місце й час дії, персонажі майже не конкретизуються в національній чи соціальній площині, проте символістсько-алегоричні узагальнення не затінюють спроектованості в сучасну авторові українську дійсність.
Зрозуміло, самою тематикою, своєрідністю її художньої реалізації твори Олександра Олеся протистояли побутово-етнографічній драматургії XIX ст.», були явищем новаторським.
Наснажені емоційністю, тонким ліризмом, драматичні твори Олександра Олеся виділяються підкресленим психологізмом, що дає підставу відносити їх до тих «драм настрою», які вийшли на перший план у творчості Антона Чехова, Генріка Ібсена, Гергарта Гауптмана. Одне слово, Олександр Олесь залишився ліричним поетом і в драматургії. В останні роки життя в еміграції О. Олесь створив низку драматичних казок для дітей.
Проблема вождя й маси у світовій літературі
Драматичною поемою «По дорозі в Казку» Олесь вступає в полеміку з популярним російським текстом Максима Горького «Легенда про Данко», що відокремилась від конкретної художньої реальності та претендувала на роль девізу для радикальної інтелігенції не тільки Росії, а й України. У творі домінує тема романтичного героя, який намагається вивести людство із темряви до світла. У казці «буревісника російської революції» романтичний герой гине, розтоптаний юрбою, що поривається уперед до «світлого майбутнього». Можна провести відповідні паралелі між етюдом «По дорозі в Казку», де герой веде людей від безпросвітності до щастя, з раніше написаною драмою норвежця Генріка Ібсена «Бранд», у якій також підносився образ мужнього проводиря,
котрий дбає не про себе, а про інших.
2. Прочитати твір " По дорозі в казку".
3. Завдання. Зробити порівняльний аналіз драматичного
етюда «По дорозі в Казку» й поеми І. Франка «Мойсей».
28.04.2021
Тема: Майстерність у відтворенні настрою, емоцій. Експресивне висловлювання патріотичних почуттів у поезії " О слово рідне!Орле скутий!.."
Сьогодні на уроці ми спробуємо усвідомити ідейно-художній зміст, красу поезій письменника, модерністські тенденції в них; дослідимо поетичну спадщину О. Олеся; визначимо провідні мотиви поезій, пояснимо ритмомелодійні особливості, художні засоби.
1. Познайомтесь з поезією!
Громадська лірика — це особиста позиція поета в суспільстві, його переконання, ідеали, ставлення до рідної мови, національної культури, історії, іншими словами — сила, привабливість, правдивість і цінність його поетичного слова для сучасних і наступних поколінь.
До громадської лірики належить вірш О. Олеся «О слово рідне! Орле скутий!..».
Виразне читання вірша «О слово рідне! Орле скутий!..»
О слово рідне! Орле скутий!..
Чужинцям кинуте на сміх!
Співочий грім батьків моїх,
Дітьми безпам’ятно забутий.
О слово рідне! Шум дерев!
Музика зір блакитнооких,
Шовковий спів степів широких,
Дніпра між ними левій рев…
О слово! Будь мечем моїм!
Ні, сонцем стань!
Вгорі спинися, Осяй мій край і розтелися
Дощами судними над ним
2.Словникова робота, обмін враженнями, евристична бесіда.
— Чому автор називає мову «орлом скутим»? (Бо вона могутня, горда, але їй перешкоджають у розвиткові.)
До чого закликає слово поета і чому? (Бути зброєю, сонцем у боротьбі за краще майбутнє рідного краю.)
Які художні засоби у вірші найбільш виразні? (Риторичні звертання, окличні речення; епітети й метафори «співочий грім», «Дніпра... левій рев», інверсія та ін.)
Поясніть вираз «розлетися Дощами судними над ним». (Це метафора, що натякає на покарання за знехтування мови, на очищення, відновлення любові народу до своїх духовних цінностей.)
«Я - дослідник».
Знайдіть у творі образи-символи та поясніть їх значення за зразком:
1. “орле скутий” - неволя, рабство
3. Проаналізуйте поезію за посиланням, зробіть короткий конспект.
https://ukrclassic.com.ua/katalog/o/oles-oleksandr/3403-analiz-o-slovo-ridne-orle-skutij-oleksandr-oles
4. Домашнє завдання.
1. Вміти виразно читати й аналізувати вірші О. Олеся, вивчити вірш
«О слово рідне!Орле, скутий» напам’ять. (Відео надіслати до 04.05.2021)
2. Творче завдання.
Написати твір-мініатюру: «Мої роздуми про творчість О.Олеся » (твір надіслати протягом доби).
27.04.2021
Тема: Олександр Олесь (О.Кандиба).Коротко про життя і творчість,світоглядні переконання митця. "Чари ночі"-перлина інтимної лірики. "З журбою радість обнялась...".
Дорогі учні ! Сьогодні на уроці ви глибше ознайомитеся учнів із життям і творчістю, світоглядом та новаторством письменника, спробуєте виділити головні риси індивідуального стилю письменника.
1. Олександр Олесь — це псевдонім Олександра Івановича Кандиби. Таке милозвучне ім’я дала йому на березі Чорного моря в далекому 1906 році його наречена Віра Свадковська.О. Олесь у своїй поетичній, драматургічній творчості був новатором, модерністом. Його творчості притаманні й риси неоромантизму, й символізму,й реалізму.
Попрацюйте з біографією письменника за посиланням
https://ukrclassic.com.ua/katalog/o/oles-oleksandr/2286-oleksandr-oles-biografiya-skorocheno
2. Перегляньте відео за посиланням
https://www.youtube.com/watch?v=6tryFwuJuXM
(перше відео)
Запишіть аналіз поезій в зошит.
3. Домашнє завдання . Вивчити напам"ять поезію "Чари ночі". Відео надіслати до понеділка 29.04.2021
26.04.2021
Тема: Контрольна робота з теми " Творчість Павла Тичини".
Шановні учні ! Запишіть в зошити дату, тему уроку. Виконайте тестові завдання та надішліть відповіді до 12.00!
Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді.
1. Хто з класиків української літератури одним з перших оцінив і підтримав молодого Павла Тичину?
А Б. Грінченко; Б М. Коцюбинський; В Іван Нечуй-Левицький; Г І. Франко; Д М. Вороний.
2. Який вірш, прочитаний П. Тичиною на літературній «суботі» М. Коцюбинського, дав можливість останньому оголосити про присутність серед учасників зібрання справжнього поета?
А «Ви знаєте, як липа шелестить…»; Б «Розкажи, розкажи мені, поле…»; В «Гаї шумлять»; Г «Ой не крийся, природо, не крийся»; Д «Світає».
3. Яку назву має перша збірка поезій П. Тичини?
А «Замість сонетів і октав»; Б «Вітер з України»; В «Плуг»; Г «Сонячні кларнети»; Д «Перемагать і жить».
4. У ранній збірці віршів П. Тичини «Сонячні кларнети» є тенденції:
А імпресіоністичні; Б експресіоністичні; В футуристичні; Г неоромантичні; Д усі названі.
5. Як називається вірш-гімн весні, у якому П. Тичина славить прихід «квітами-перлами закосиченої» весни?
А «Гаї шумлять»; Б «Ви знаєте, як липа шелестить…»; В «Десь на дні мого серця…»; Г «Я сказав тобі лиш слово…»; Д «Арфами, арфами…».
6. До якого жанру лірики належить вірш П. Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…»?
А громадянської; Б філософської; В інтимної; Г пейзажної; Д політичної
7. З якого вірша П. Тичини ці рядки?
Ви знаєте, як сплять старі гаї?
Вони все бачать крізь тумани.
А «Коли в твої очі дивлюся…»; Б «Десь на дні мого серця»; В «Я сказав тобі лиш слово»; Г «Ви знаєте, як липа шелестить…»; Д «Арфами, арфами…».
8. Які образи переважають у поезії П. Тичини «Арфами, арфами…»
А слухові; Б зорові; В однаковою мірою зорові й слухові; Г гумористичні; Д сатиричні.
Тестові завдання з вибором кількох правильних відповідей
9. Вкажіть слабкі сторони, властиві частині поезій П. Тичини:
1 оригінальна образність;
2 «пряма» публіцистичність;
3 ілюстративність;
4 творення авторських неологізмів;
5 спрощеність вислову;
6 музичність, пісенність;
7 уведення в поетичний текст актуальних гасел дня.
10. Вкажіть твори П. Тичини, що замовчувались у радянські часи:
1 «Гей, вдарте в струни, кобзарі…»;
2 «Арфами, арфами…»;
3 «Ой що в Софійському заграли дзвони, затремтіли…»;
4 «Гаї шумлять»;
5 «Ви знаєте, як липа шелестить…»;
6 «Похорон друга»;
7 «Коли в твої очі дивлюся..».
11. Вкажіть провідний мотив(один варіант) поезії П. Тичини «Ви знаєте ,як липа шелестить»:
1 сум з приводу нероздільного кохання;
2 замилування красою весняної ночі;
3 оспівування краси природи;
4 світле і радісне почуття кохання веснної ночі;
5 зміни в природі в нічну пору;
12. Вкажіть збірки поезій П. Тичини:
1 «Сині етюди»; 2 «На білих островах»; 3 «Сонячні кларнети»; 4 «Вітер з України»; 5 «Плуг»; 6 «Літо»; 7 «Перемагать і Жить».
22.04.2021
Тема: Симфонія "Сковорода". Історія написання твору. Жанрове новаторство.
Дорогі учні! Сьогодні на уроці ми Продовжимо знайомство із літературним набутком поета, адже Тичина є автором не лише віршів, у його доробку знаходимо і твори значного формату. У першу чергу слід згадати незакінчену поему-симфонію «Сковорода». Про історію її створення, жанрове новаторство, символіку, роль монологу та інше дізнаємося на уроці, який проведемо у формі створення опорного конспекта-шпаргалки.
1. Пропоную вам питання, відповіді на які слід записати у вигляді опорного конспекта:
✵ Історія написання твору.
✵ Сковородинівська барокова традиція в українській літературі.
✵ Жанрове новаторство.
✵ Афористичність, алегоризм і символізм поеми.
✵ Ідея вічного пошуку гармонії буття в поемі.
✵ Прийом монологу як спосіб саморефлексії автора.
2. Самостійна робота з теоретичним матеріалом за посиланням
https://ukrlit.net/lesson/10klas_4/49.html.
3. Домашня робота. Підготуватися до захисту конспектів.
21.04.2021
Тема: Василь Стус про Павла Тичину: "Феномен доби(сходження на Голгофу слави)".
Сьогодні на уроці ви ознайомитесь із змістом книги В. Стуса про П. Тичину (оглядово).
1. Словникова робота
Феномен — рідкісне, незвичайне, виняткове явище. // Про когось надзвичайно видатного, про те, що є особливо визначним, винятковим, що дуже рідко зустрічається // Про людину з рідкісними здібностями, властивостями, нахилами.
Голгофа — заст. (грецьке Гоλγοθα від арамейського Gûlgaltâ — череп). Місце страти (від назви гори Голгофи в Єрусалимі, де відбувалася страта); пагорб, на якому було розіп’ято Ісуса Христа. За описами, це місце знаходиться поблизу Єрусалима, проте його точне розташування невідоме.
2. Робота над змістом книги.
В. Стус писав своє дослідження протягом 1970-1971 рр. А далі воно потрапляє в архіви КДБ, де пролежала більше двадцяти років. А ще був вирок Київського обласного суду, у якому зазначалося, що книга ця — ворожа, націоналістична, антирадянська. Чому така характеристика твору, який розповідає про долю талановитого митця? Чи, можливо, не тільки про життя однієї людини у ній ідеться? Прочитайте деякі епізоди цього дослідження і висловіть свою думку про них і про зміст книги взагалі.
Епізод № 1 (можна використати мультимедійну дошку або заздалегідь підготувати роздатковий матеріал із зазначеним матеріалом)
«Соняшні кларнети». — це переважно книга передчуття сподіваного щастя, передчуття, яке так і не справдилося — лірика 1917 року і перед нею. І це чи не єдина із збірок на рівні Тичининого генія. Тому в доробку поета їй відведено перше місце не тільки хронологічно.
У своїй статті про збірку поета «Вітер з України». М. К. Зеров писав, що «найоригінальніший з поетів двадцятип’ятиліття (19001925) Тичина уже в «Соняшних кларнетах». відкрив усі свої козирі, а потім не раз був примушений до гри слабої безкозирної». І, справді, всі компліменти, які говорились на адресу Тичини в 20-ті роки, слід, насамперед, адресувати першій збірці.
А компліменти були великі. Один із перших російських перекладачів Тичини О. Гатов називав його чи не найбільшим тогочасним поетом слов’янського світу, а його поетичну техніку — не менш складною за техніку Райнера Марії Рільке чи Поля Валері.
Для Федора Сологуба збірка була дивом, а Тичина — поетом, який пише «за останньою європейською модою»…
Англійський критик Джон Фут відзначав, що «своїми поетичними виразовими засобами цей поет України не нагадує нам нікого другого з цілої світової поезії. Але його ні з чим незрівнянна своєрідність не штовхає поета до жонглювання, до порожнього химерування і блазнювання, тому що ніде його не покидає почуття міри».
Колись І. Франко, пишучи про молодого В. К. Винниченка, щиро-радісно вигукнув: «І звідки ти такий узявся?».
Епізод № 2
Соціальна проблематика була для Тичини не менш значуща за національну. Певною мірою це вже засвідчила «індивідуалістська». збірка «Замість сонетів…». Надалі цей струмінь у його поезії ще більше посилюється.
Так, у збірці «Плуг». ця тема набирає значно більшої сили. В ній поет відшукує втрачений під ногами ґрунт. Справді: коли розглянуті збірки були свідченням певності авторської позиції у світі («Соняшні кларнети». — певність своєї радості від світу, «Замість сонетів…». — певність свого сумніву), то збірка «Плуг». — це книга подвійного сумніву. Сумніву щодо себе в світі і світу в собі.
3. Інші епізоди, які допоможуть виконати домашнє завдання можна прочитати за посиланням .
https://ukrlit.net/lesson/10klas_4/48.html
4.Домашнє завдання.
В. Стус пише: «Доля Тичини звинувачує і застерігає». Як ви думаєте, кого і в чому звинувачує доля П. Тичини і від чого застерігає? Відповідь оформіть у вигляді таблиці. (Один факт-один бал).
Доля Тичини звинувачує | Доля Тичини застерігає |
Заповнені таблиці надіслати до 23.04.2021
20.04.2021
Тема: "Пам"яті тридцяти"- збірний образ ліричного героя. Історична основа поезії.
1.Послухайте уважно поезію.
2.Сьогодні на уроці ви будете розвивати навички аналізу поетичного твору, уміння висловлювати власні міркування з приводу особливостей вірша та передавати враження від художнього твору різними засобами.
Характеризуючи творчість Тичини 20-х років, обов’язково звернемо увагу на те, що він проявив себе як патріот, як глибоко національний поет. йому притаманне гостре відчуття народного болю, він страждав і переживав разом з народом. Молодий П. Тичина став натхненним співцем відродження нації, співцем єднання державотворчих сил України.
З якими надіями очікував поет революцію, бо вірив, що домогтися благородної мети можна лише таким шляхом. І вона здійснилася. Та зіткнення з дійсністю викликали палкий протест, принесли розчарування.
Так, в історії України багато трагічних сторінок. Про одну з них ідеться у творі П. Тичини «Пам’яті тридцяти». У цій поезії у ліричній формі відтворює події 29 січня 1918 року. Що ж сталося цього дня? Чому ми маємо пам’ятати цю дату? Про це далі.
3. Проаналізуйте поезію та зробіть опорний конспект за посиланням https://ukrclassic.com.ua/katalog/t/tichina-pavlo/3409-detalnij-analiz-pam-yati-tridtsyati-tichina
4. Закріпіть вивчений матеріал, переглянувши відео.
5.Домашнє завдання. Вивчити поезію напам"ять. Відео надіслати до 23.04.2021( п"ятниця до 19.00).
19.04.2021
– Павле Григоровичу, розкажіть, будь ласка, звідки беруть початок витоки Вашої поетичної творчості?
–
– Де Ви здобули початкову освіту? Літературознавці кажуть, що любов до музики й художнього слова прищепила вчителька. Чи це, справді, так?
–
– Павле Григоровичу! Скажіть, на які роки припадають перші спроби пера?
–
– Кажуть, що Ви, як і молодий Шевченко, прагнули обрати фах художника.
–
– Як вплинула на Вас, Павле Григоровичу, така реакція відомого письменника?
–
– Ваша перша збірка «Сонячні кларнети» вийшла друком у 1918 році. У віршах її поєдналися дві музи – Музика й Поезія з братом Живописом. Павле Григоровичу, коротко охарактеризуйте цю збірку.
–
– Дякую, Павле Григоровичу, за цікаве інтерв’ю.
5. Користуйтесь правилами!!!
Діалог. Розділові знаки при діалозі
Діалог передає розмову двох або кількох осіб. Слова кожного зі співрозмовників називаються реплікою.
Кожну репліку діалогу записуємо з нового рядка, перед реплікою ставимо тире.
Якщо перед реплікою стоять слова автора, після них ставимо двокрапку. Якщо слова автора стоять після репліки, то після неї ставимо кому або знак оклику, чи знак питання, а потім — тире. Слова автора після репліки записуємо з малої літери.
Коли є діалог, то замість лапок ставиться тире. Кожна репліка починається з нового рядка, а розділові знаки в реченні ставляться такі само, як при прямій мові:
— Бабусю! — каже він. — Хотів я подивитися, чи дуже довгий світ.
— Гай-гай! Дивився б із воріт, а лізти високо малому не годиться.
6. Якщо репліки беруться в лапки і записуються підряд без слів автора, то між ними ставиться тире. «На добридень, ти моя голубонько!» — «На добридень, мій коханий друже!» — «Що сьогодні снилось тобі, любко?» — «Сон приснився, та дивненький дуже». — «Що ж за диво снилось тобі, мила?» — «Мені снились білії лелії..» — «Тішся, мила, бо лелія — квітка чистої та любої надії!».
15.04.2021
Наталья Ткаченко приглашает вас на запланированную конференцию: Zoom.
Тема: Zoom meeting invitation - Zoom Meeting Наталья Ткаченко
Время: 15 апр. 2021 11:00
Подключиться к конференции Zoom
https://us05web.zoom.us/j/84216339556?pwd=b2RPUC93K094c2taRFpFZENFOEUrdz09
Идентификатор конференции: 842 1633 9556
Код доступа: h8QMfx
14.04.2021
Тема: Глибина почуттів ліричного героя у пезії "О панно Інно.." та художні засоби вираження.
2.Запишіть аналіз.
Рік написання: 1915.
Збірка: «Сонячні кларнети» (у другому виданні).
Рід: інтимна лірика.
Жанр: вірш.
Тема: Звертання Павла Тичини до панни Інни зі своїми почуттями та спогадами!!
Ідея: утвердження думки про непостійність і суперечливість кохання як великого почуття; своєрідна сповідь-звернення ліричного героя перед собою про свої почуття.
Головна думка: Передача ніжних та щирих почуттів. Намагання відкрити своє серце панні,яку кохає.
Мотив твору — нестерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього.
Шановні учні! Я 12.04.2021-13.04.2021 на курсах підвищення кваліфікації, тому об"єднала дві теми в один урок.
12.04.2021,13.04.2021
Тема: Збірка "Сонячні кларнети"- подія європейського масштабу. Єдність природи,почуттів людини й музики у поезіях "Арфами,арфами...", " Визнаєте, як липа шелестить".
Мета.
Шановні учні! Сьогодні на уроці ви познайомитесь із життєвим і творчим шляхом П. Тичини, його збіркою «Сонячні кларнети»; удосконалите навички аналізу поезій, особливих ознак індивідуального стилю поета; пригадаєте, як визначати розмір поезії.
1.Повторіть матеріал попереднього уроку, заповнивши картку:
Вставте пропущене
1. П. Тичина народився на ___________________
2. П. Тичина змалку виявив здібності до ____________________________
3. Перший друкований твір ____________________________________
4. Збірка «______________________» стала одним із найбільших здобутків у мистецтві ХХ ст.
5. Дослідники називали неповторний стиль П. Тичини _________________
Розумів П.Тичину, сказав йому правду _____________________
2.Пропоную вам створити міні збірочку-конспект за створеним шаблоном.
Загальна характеристика збірки «Сонячні кларнети»
Перша книжка поезій Павла Тичини з незвичайною назвою «Сонячні кларнети» (тоді писалося «Соняшні»), вийшла друком у 1918 р. На обкладинці соняшники .
Кларнет — духовий інструмент. Назва його походить від латинського слова clavus, що означає ясний. Так названо інструмент за його звук — чистий, ясний, бадьорий.
Сонячні кларнети — музика сонця, а сонце — джерело всього живого, символ життя, радості, розквіту, щастя. Винесений у заголовок книжки цей незвичайний образ-символ якнайкраще відбиває сутність індивідуального стилю молодого Тичини. Назва збірки — це поетичне вираження авторського розуміння гармонії Всесвіту.
«Сонячні кларнети» — збірка Тичини, яка стала епохальною книжкою поезій, про яку заговорила вся літературна Європа. Василь Стус у книжці «Феномен доби» пише, що «компліменти були великі».
У віршах збірки «Сонячні кларнети» поєдналися дві музи — Музика і Поезія з братом Живописом. Тому картини заговорили звуками, звуки утворили полотна, слова засяяли барвами. До збірки Павло Тичина включив 44 найкращих своїх твори, поєднаних між собою змістом і стилем. «Сонячні кларнети» відзначаються організованістю і симетрією: вони мають своєрідну увертюру — вірш «Не Зевс, не Пан...» і поділяються на три тематичні групи.
До першої належить лірика з пейзажними і любовними мотивами. Це музичні, граційні, живописні вірші (відомі вже нам) «Гаї шумлять», «А я у гай ходила», «Хор лісових дзвіночків» та такі, які прочитали вперше: «Подивилась ясно», «О люба Інно...», «Арфами, арфами...», «Ви знаєте, як липа шелестить» та інші. Поезії вражають красою образів і глибинним розумінням законів природи. Цю групу віршів справді можна назвати «світлою нотою збірки».
Друга група — це вірші про народне горе, принесене Першою світовою війною: «Хтось гладив ниви...», «Іще пташки...» У них відчувається справжній трагізм; поет майстерно передає найтонші настрої і почуття.
Третя група тематично поєднується з другою: Україна і революція («Одчиняйте двері...», «По блакитному степу», «Скорбна мати» та інші). Поет із позицій власного розуміння добра і зла, справедливості і народної моралі осмислює, що несе революція рідному народові. Ці дві групи можемо назвати «скорботними нотами» збірки.
І все це у поєднанні творить своєрідний неповторний індивідуальний стиль, характерний для творчості Павла Тичини, чкий має назву КЛАРНЕТИЗМ.
3.Давайте створимо разом формулу цього стилю.
МУЗИКА +
ЖИВОПИС +
ПОЕЗІЯ + КЛАРНЕТИЗМ
(звук) + (образ) + (слово)
4.А зараз ми з вами переконаємося, як працює поняття в кларнетизму (за нашою формулою) на прикладі поезії Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить».
5.Прослухайте поезію.
6.Аналіз поезії «Ви знаєте, як липа шелестить..?»
Жанр: ліричний вірш або елегія
Вид лірики: інтимна та пейзажна
Провідний мотив: світле й радісне почуття кохання весняної ночі.
Тема: Показ кохання через призму кольорів природи; вираження емоцій, які народжуються в душі юного ліричного героя, перших і тендітних почуттів кохання. Ідея: Возвеличення найкращіх людських почуттів
Художні засоби: Епітети: місячні ночі Риторичні питання: «Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі?», «Ви знаєте, як сплять старі гаї?» Риторичні окличні речення: «А солов’ї!.. Та ви вже знаєте, Як сплять гаї!» Присутня синекдоха — „дідугани” (дерева). Віршовий розмір: ямб (Вірш написаний чотиристопним ямбом).
7. Ви вже вивчили поезію "Арфами, арфами..."! Давайте розглянемо паспорт твору.
Автор – Павло Тичина
Рік написання: 1914.
Збірка: «Сонячні кларнети».
Вид лірики – пейзажна
Тема – зображення краси природи, приходу весни.
Головна думка “Арфами, арфами” – автор передає у творі красу природи.
“Арфами, арфами” перегукується з віршем “Блакитна Панна” Миколи Вороного.
“Арфами, арфами” художні засоби твору :
Епітети (плач перламутровий, золоті арфи, весна запашна, бій вогневий),
метафори(йде весна, обізвалися гаї)
повтори (арфами, арфами; квітами-перлами)
пестліви слова,
неологізми(ніжнотонні, самодзвонними)
Ліричний герой мрійливий і обдарований.
Римування перехресне.
Віршований розмір “Арфами, арфами” – Дактиль з хореем.
Вірш написаний не одним віршованим розміром, а двома. Це створює своєрідну музикальність і тонку мелодійність, здається ніби звучить такий музичний інструмент як арфа.
У цьому творі ліричний герой милується весною, що дзвенить потічками й співом жайворонка. Він звертається до коханої із закликом відкрити своє серце весні. Його душевний стан піднесений
Цей твір Тичини є гімном Весні – щасливій порі року, коли в природі відновлюється життя й вона набирається нової сили.
8.Перегляньте відео, закріпіть матеріал уроку.
9. Домашнє завдання. Орієнтуватися в теоретичному матеріалі. Вивчити до 15.04.2021 напам"ять поезію "Ви знаєте,як липа шелестить".( Як відбуватеметься перевірка, повідомлю пізніше).
Дякую всім за плідну роботу!!!!
08.04.2021
Тема: Павло Тичина. Поетична спадщина П.Тичини – одна з вершин української поезії ХХ століття. Трагізм життєвого і творчого шляху митця у тоталітарній системі. Особлива поетика Тичинівського вірша: мелодика слова і музики.
Мета: ознайомити учнів із матеріалом про життя та творчість
поета; допомогти усвідомити красу та ідейно-художню цінність його поезій;
розвивати вміння висловлювати почуття, викликані прочитаними поезіями; виховувати
високу культуру почуттів.
1.Запишіть біографію в зошити, обираючи головні факти з життя письменника.
Тичина
Павло Григорович
БІОГРАФІЯ
Павло Тичина
народився 23 січня 1891 року, в селі Піски Козелецького повіту
Чернігівської губернії. Його охрестили 27 січня. Батько Павла, Григорій
Тимофійович Тичина (1850–1906), був сільським дяком й одночасно вчителем
грамоти в школі.
Поет згадував: «У
нашій хаті в першій кімнаті із земляною долівкою (а була ще й друга кімната, з
дерев’яною підлогою) стояли дві довгі парти. На кожній парті сиділо душ по
10 або ж по 12 учнів. Не знаю, скільки мені тоді вийшло років, коли я
однієї зими вже підсідав то до одного, то до іншого учня і якось швидко,
непомітно для себе вивчився читати».
Мати, Марія
Василівна Тичина (уроджена Савицька; 1861–1915) була на 11 років молодша
від поетового батька.
Павло Тичина мав
5 сестер: Єфросинію (1881–1949), Поліну (1884–1925), Оксану (1893–?),
Олександру (1899–1931) і Наталію (1902–1922) — і 4 братів: Михайла
(1885–1920), Івана (1888–1969), Євгена (1895–1955) та Костянтина (помер
дитиною). Найвідомішим із братів був Євген Тичина, який працював педагогом у
Харкові.
Спочатку Павло вчився в земській
початковій школі (її в Пісках відкрили 1897 року). Його вчителькою була Серафима
Миколаївна Морачевська. За добре навчання вона подарувала Павлові декілька
українських книжок. Серед них «Байки» Леоніда Глібова, оповідання Марії
Загірньої (Грінченко) про шахтарів — «Під землею». Першій учительці поет
присвятив поему «Серафима Морачевська» (залишилася незавершеною; уперше
опублікована 1968 року в № 9 журналу «Прапор»).
Морачевська,
оцінивши чудовий голос і слух хлопця, порадила батькам віддати Павла в один із
монастирських хорів Чернігова. Крім того, дітей у хорах також учили. Оскільки
інших можливостей дати синові освіту Тичини не мали, вони прислухалися до
поради вчительки.
1900 року
дев’ятирічний Тичина, успішно пройшовши проби голосу, став співаком
архієрейського хору при Троїцькому монастирі. Одночасно він навчався в Чернігівському
духовному училищі.
Від 1906-го Павло
Тичина пише вірші — почасти під впливом Олександра Олеся та Миколи Вороного.
Перший відомий нам вірш Тичини — «Сине небо закрилося…» — датовано 1906-м.
Пізніше поет, переглядаючи свій архів, так відгукнувся про цей вірш: «Подивишся
— аж смішно».
1907 року
Павло закінчив училище. Після цього в нього був єдиний, по суті, шлях
продовжити освіту — у семінарії. Тож у період із 1907 до 1913-го Тичина
навчався в Чернігівській духовній семінарії. У старших класах він пройшов
ґрунтовну художню школу у викладача малювання Михайла Жука, який також увів
Павла Тичину в коло чернігівської інтелігенції.
Товаришем Тичини в
семінарії був Василь Елланський — майбутній поет Василь Еллан-Блакитний.
Значний вплив на формування Тичини-поета мало його
знайомство з Михайлом Коцюбинським, літературні «суботи» якого він відвідував з
1911 року.
1912 року в №
1 журналу «Літературно-науковий вісник» уперше надруковано твір Тичини. Це
був вірш «Ви знаєте, як липа шелестить…».
У
1913–1917 роках Павло Тичина навчався на економічному факультеті
Київського комерційного інституту, але не закінчив його. Одночасно працював
редактором відділу оголошень газети «Рада» і технічним секретарем редакції
журналу «Світло» (1913–1914), помічником хормейстера в театрі Миколи
Садовського (1916–1917). Улітку та восени 1914–1916 років Тичина працював
роз’їзним інструктором і рахівником-статистом Чернігівського губернського
земського статистичного бюро. Це дало йому можливість зробити низку цінних
фольклорних записів.
Був членом
Чернігівського самостійницького братства — молодіжної підпільної організації,
яку очолював Василь Еллан-Блакитний. 1916 року братство відрядило Павла
Тичину до Києва з метою налагодження зв’язків з іншими самостійницькими
групами.
Коли розпочалася Перша світова війна, Київський комерційний інститут
перевели до Саратова. Тож студент Тичина, щоб скласти зимові заліки
1915 року, мав добиратися в теплушках на Волгу. Павло сильно захворів.
Поет Володимир Самійленко, рятуючи його, запросив до себе в Добрянку (нині
селище міського типу Ріпкинського району Чернігівської області). Тут Тичина
зустрів Наталю — своє перше кохання.
Згодом Тичина працював завідувачем відділу
хроніки газети «Нова Рада» (1917) і відділу поезії журналу
«Літературно-науковий вісник» (1918–1919), головою української секції
Всеукраїнського видавництва (1919), завідувачем літературної частини Першого
державного драматичного театру УСРР (1920).
«СОНЯЧНІ КЛАРНЕТИ»
Почавши поетичну творчість уже за
чернігівського періоду, Тичина в атмосфері державного відродження України
закінчив першу свою книгу поезій «Сонячні кларнети» (1918, фак.тично вийшла
1919-го), в якій він дав своєрідну українську версію символізму, створив
власний поетичний стиль, що дістав назву «кларнетизм». Кларнетизм — це
світоглядна естетична концепція П. Тичини, унікально виражена за допомогою
поетичних засобів (асонанс, алітерація, епітети, метафори).
УКРАЇНСЬКИЙ РАДЯНСЬКИЙ ПОЕТ
Перемога Жовтневої
революції й окупація України позначилися комуністичним терором, руїною, голодом
і конфронтуючими до них народними повстаннями. За цих обставин Тичина далі
зберігав свою позицію незалежного поета в наступних книгах «Замість сонетів і
октав» (1920), «В космічному оркестрі» (1921). Тоді ж він починає
поему-симфонію (чи віршовану трагедію) «Сковорода» (вперше — «Шляхи Мистецтва»,
1923, ч. 5).
Того ж
1923 року Тичина створює поему «Прометей», де одним із перших у світовій
літературі розкриває тему тоталітарного суспільства. Уміння бачити далі за
інших дало поетові змогу створити перший твір-антиутопію та показати суть
тоталітарного суспільства.
У першій
половині 20-х років Україна стає конституційно суверенним членом СРСР (де-юре),
а Тичина — провідним українським радянським поетом: збірка «Плуг» (1920), яка
принесла йому славу «співця нового дня», і з присвятою Миколі Хвильовому —
«Вітер з України» (1924).
1923 року
митець переїздить до Харкова, входить до літературної організації «Гарт», а
1927-го — до ВАПЛІТЕ, що під проводом М. Хвильового намагалась протистояти
великодержавному шовінізмові ЦК ВКП(б). За приналежність до цієї організації та
твір «Чистила мати картоплю…» Тичину гостро критикували, обвинувачуючи в
«буржуазному націоналізмі». Відкинувши ці обвинувачення, поет на деякий час
замовк, а на ворожі чутки про його «кінець» відповідав: «… для них кінець, а
для мене тільки початок».
На твори, писані Тичиною на замовлення
партії, 1928 року відгукнувся Олександр Олесь віршем-докором «І ти
продався їм, Тичино…».
«ПАРТІЯ ВЕДЕ»
В умовах тотального антиукраїнського
терору, розстрілу одних і самогубства інших письменників, Тичина в низці
«партійно витриманих» книжок поезій капітулює перед насильством. Такими
моторошно майстерними стали збірки «Чернігів» (1931) й особливо поезія «Партія
веде», надрукована в газеті «Правда» (21.11.1933) та однойменна збірка (1934),
що стала символом упокорення української літератури сталінізмові.
Друга світова війна посилила партійну
«витриманість» збірок Тичини з патріотично-оборонною тематикою: «Ми йдемо на
бій» (1941), «Перемагать і жить!», «Тебе ми знищим — чорт з тобою» (1942),
«День настане» (1943).
МІСЦЕ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ
Ю. Лавріненко
писав, що Тичину називають «то символістом, то імпресіоністом, то романтиком
чи зводять характер його поезії до справді притаманної йому панмузичності, та
проте він не вкладається в рамки жодного "ізму”». Історик вітчизняної
літератури Сергій Єфремов так казав про поета: «Тичину важко уложити в рамки
одного якогось напрямку чи навіть школи. Він з тих, що самі творять школи, i з
цього погляду він самотній, стоїть ізольовано, понад напрямами, віддаючи данину
поетичну всім їм — од реалізму до футуризму. Дивний мрійник з очима дитини і
розумом філософа».
ПЕРЕКЛАДИ
Павло Тичина самотужки опанував понад
десять іноземних мов, зокрема вірменську, грузинську, арабську, турецьку,
єврейську. Зробив цінні поетичні переклади. Весь той світ пізнання гармонійно
вливався у творчість і доповнював поетичний геній митця.
2. Перегляньте відео!
3.Домашнє завдання. Вивчити поезію " Арфами,арфами..."
Відео надіслати до понеділка.(12.04.2021)
07.04.2021
Наталья Ткаченко приглашает вас на запланированную конференцию: Zoom.
Тема: Zoom meeting invitation - Zoom Meeting Наталья Ткаченко
Время: 7 апр. 2021 10:00 AM Москва
Подключиться к конференции Zoom
https://us05web.zoom.us/j/86066020221?pwd=LzVnZlZNVURORE9xb0pZdFNJbm84dz09
Идентификатор конференции: 860 6602 0221
Код доступа: 9LVXLs
Українська література ( 2 уроки).
05.04.2021.
Тема: Микола
Вороний. Коротко про життя і творчість, багатогранну діяльність митця. М.
Вороний – ідеолог модернізації української літератури. Естетична програма
митця, націленість на модерністські течії в новій літературі. Його творчість – перша декларація ідей і форм символізму
Моя девiза — йти за вiком
I бути цiлим чоловiком!
Запишіть тему уроку, епіграф і
виконайте такі завдання:
1. Пригадайте,
який твір М. Вороного ви вивчали в шостому класі? Про що в ньому йдеться?
Микола Вороний, покликаний отим
самим «євшан-зіллям», приїхав з-за кордону після вимушеної еміграції на рідну
землю з бажанням прислужитися своєму народові, але був розстріляний тодішньою
владою, хоч не зробив жодного злочину. Реабілітований «через відсутність складу
злочину» аж у 1989 році. Яка гірка іронія долі!
І це в країні, про яку він писав:
І кожну їй хвилину
Готов оддать я без жалю!
Мій друже, я красу люблю
—
Як рідну Україну.
Неперевершений майстер слова,
творець поетичних шедеврів, глибокий знавець світової драматургії,
мистецтвознавець, М. Во-роний донедавна був маловідомий українському читачеві.
2.
Перегляньте відеоролик
про Миколу Вороного
https://www.youtube.com/watch?v=rmsSaRqELKw&t=72s
3. Запишіть коротку біографію М. Вороного, переглянувши відео або використавши посилання https://ukrclassic.com.ua/katalog/v/voronij-mikola/2231-mikola-voronij-biografiya-skorocheno
4.
Дайте письмові відповіді
на запитання.
1. Микола Вороний народився
….
2. Навчався …
3. З університету був
виключений за …
4. Перша поезія мала назву …
5. З 1897 р. до 1900 р.
працює актором у трупах …
6. У 1903 році поет
одружився з …
7. 1917 р. у «Національному
театрі» обіймав посаду ….
8. Був звинувачений і
арештований за …
9. Був репресований у …
10. Вороного стратили …
11. Миколу Вороного було реабілітовано посмертно …
12. Син Вороного – …
5. Напишіть
1-2 речення, як ви розумієте слова Миколи Вороного «Моя девіза – йти за віком І
бути цілим чоловіком!».
6.
Опрацюйте теоретичний
матеріал.
У певні
періоди у творчому доробку М. Вороного переважали різні модерністські тенденції
– від романтизму до неоромантизму та символізму. Загалом його творчість, що
тривала понад три десятиліття, різноманітна й неоднорідна за змістом і
стилістикою, збагатила українську літературу й дала потужний імпульс
новаторству молодих майстрів слова почату XX ст.
Cимволізм (фр. знак, прикмета, ознака) –
літературний напрям модернізму кінця XIX – початку XX ст., основною рисою якого
є те, що конкретний художній образ перетворюється на багатозначний символ.
Свою
історію символізм розпочинає з 1880 р., коли у Франції С. Малларме започаткував
літературний салон, у якому брали участь молоді французькі поети. Символісти
протиставили свої естетичні погляди та поетику реалізмові, який, на їхню думку,
перетворив мистецтво на просте відображення життя. Однак конкретні й буденні
предмети та явища вони не ігнорують цілком. Крізь них символісти бачили незвичайне,
містичне, непізнаване. Саме таке мистецтво створює символ, який представники
цього напряму зробили основою своєї філософії та естетики.
Поет
наголошує на модерності своїх творів, тому що «не бере життя байдуже», вказує,
що творить «не для шаблону». Проте у власній творчості він майже не
дотримувався декларованих ним прийомів «чистого мистецтва». Оголосивши
гармонійність девізом українського поета-модерніста, тобто необхідність бути
водночас «цільним чоловіком» – митцем і громадянином, автор послання не вказує
на внутрішню конфліктність між поетичною свободою і громадянською
відповідальністю. Таким багатозначним був кодекс митця-модерніста М. Вороного.
Домашнє
завдання. Підготувати розповідь про Миколу Вороного. Скласти психологічний портрет
письменника (за бажанням)
Прочитайте та запам"ятайте! Визначення символізму запишіть в зошити.
Теорія літератури
Символізм (фр. symbolisme, з грец. симболон — знак, ознака, прикмета, символ) — літературно-мистецький напрям кінця XIX — поч. XX ст., основоположники якого, базуючись на ідеалістичній філософії А. Шопенгауера, «теорії невідомого» Едуарда Гартмана і поглядах Фрідріха Ніцше, проголосили основою мистецької творчості символ — таємну ідею, приховану у глибині всіх навколишніх, а також і потойбічних явищ, що її можна розкрити, збагнути й відобразити тільки за допомогою мистецтва, зокрема музики й поезії. Зумовлена цією установою поетика символізму вирізнялася глибоким культом «слова, як такого» («світ слова»), великою увагою до музичності, формальних пошуків, ускладнених образів й асоціацій, нахилом до таємничості, а то й містичності, що виявлявся особливо у використанні натяків і недомовок, в уживанні великих літер у деяких словах для підкреслення їх особливого значення тощо.
Символізм виник у Франції у 1880-х як реакція проти міщанства і позитивізму, зокрема проти поезії «Парнасців», натуралістичного роману й реалістичного театру. Основоположниками його були Поль Верлен і Стефан Малларме та їхні тодішні чи й пізніші учні — поети і есеїсти Анрі де Реньє, Сюллі-Прюдом, Поль Клодель, Поль Валері, Андре Жид, Сен-Поль Ру та ін. Своєю предтечею вони вважали Шарля Бодлера. Термін символізм вжив уперше і виклав програмово його позиції Жан Мореас. Згодом символізм поширився в інших країнах і став першою маніфестацією модернізму у світовій літературі і живописі.
Символісти вбачали мету мистецтва в тому, щоб утілити ідею у зрозумілий людині символ та розвинути її за допомогою нескінченних гармонійних варіацій. Тому поети-символісти іноді дивували читача згадками про звучання запаху, колір ноти, аромат думки.
У пошуках вічної Ідеї, вічної Істини символісти використовували такі художні засоби, як складний метафоризм, інакомовлення, музичність, сугестію, багатозначність слів, аналогії, абстрагованість образів тощо. Усе це обумовлює і складність сприйняття символістських творів.
Якщо все виконали, то ВИ – МОЛОДЦІ. Ви добре попрацювали. Дякую за роботу.
06.04.2021
Тема: Єдність краси природи і мистецтва, образотворчі засоби в поезії «Блакитна Панна».
Запишіть тему уроку й виконайте такі завдання:
1.
Психологічний портрет
Миколи Вороного. (Повторіть матеріал попереднього уроку).
 |
|||||
2.
Поезію «Блакитна панна» Микола Вороний написав у 1912
році. Вірш має яскраві тропи та витончену форму й передає два провідних мотиви:
возвеличення краси природи та єдність природи з митцем. Блакитна Панна – це
образ весни, яка тривожить душу ліричного героя.
Виразно прочитайте поезію «Блакитна Панна» або
перегляньте відеоролик за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=42tC8p-kQ2Y
3.
Які у вас асоціації
виникають зі словом «весна»? Намалюйте асоціативну квітку «Весна».
4.
Подумайте, які кольори
автор використовує у своєму творі, який настрій вони створюють.
5.
Заповніть літературний
паспорт твору.
|
Назва твору |
|
|
Автор |
|
|
Літературний рід |
|
|
Жанр |
|
|
Вид лірики |
|
|
Літ. напрям, стиль |
|
|
Тема |
|
|
Ідея |
|
|
Образи-символи |
|
|
Художні засоби |
|
6. Завершіть подані фрази.
Поезія «Блакитна панна» справила на мене … .
Мені сподобався вірш, тому що … .
Мене вразило … .
Домашнє завдання. Опрацюйте теоретичний матеріал підручника. Вивчіть поезію напам’ять. 07.04.2021 урок пройде в ZOOM, буду перевіряти поезію. Посилання на урок скину в групу.
Якщо все виконали, то ВИ – МОЛОДЦІ. Ви добре попрацювали. Дякую за роботу.
Тема: Василь Стефаник. " Новина".Суд над Грицем Летючим.
Мета: розкрити трагедію українського села кінця ХІХ – початку ХХ ст., зображену в новелі «Новина» на прикладі родини Гриця Летючого; ознайомити зі стилем письменника; показати, як засобами експресіонізму Василь Стефаник зображує найважливіші проблеми людства; вчити досліджувати текст та визначати роль художньої деталі як засобу розкриття внутрішнього стану героїв твору.
1.Прослухати твір, обравши відео.
2. Записати в зошити аналіз новели, використовуючи матеріал за посиланням https://ycilka.net/tvir.php?id=812
3. Виявляємо літературну компетентність.
1. До якої теми звернувся автор? Яку подію він зобразив?
2. Як автор пояснив вчинок свого персонажа? Чи засуджує автор героя твору?
3. Яку головну проблему порушив письменник?
4. Звернувшись до тексту, простежте психологічні стани, що їх пережив герой твору.
5. Доведіть, що новелі «Новина» властиві риси експресіонізму.
Для дискусії
6. Як ви оцінюєте вчинок героя новели? Що стало причиною такого вчинку?
7. Як характеризує творчість В. Стефаника його сучасник І. Франко? Які особливості творчої манери В. Стефаника відзначає наш сучасник В. Шевчук? Що спільного в цих оцінках творчості В. Стефаника?
Домашнє завдання.
Підготуватися до перевірочних робіт за новелами Стефаника.
20.01.2021
Тема: Василь Стефаник. «Камінний хрест» – психологічне розкриття теми еміграції.
1. Бліц-опитування «Віднови біографію» .
Учні повинні
заповнити пропуски в біографічній довідці письменника .
1.
Василь Стефаник народився ….. року в
селі …… на ….. .
2.
Він походив із сім’ї …. .
3.
Освіту здобував у ……, ……, …… .
4.
Мріяв вивчитися на ….. .
5.
Перша його стаття надрукована в
журналі……, підписана псевдонімом…… …… .
6.
…… вийшла у Чернівцях перша збірка
новел — “…….”, яка принесла Стефаникові загальне визнання.
7.
Створив …. новели.
8.
Найвідоміші з них: …………
9.
…….. року
одружився з Ольгою Гаморак.
10.
Мав …… синів.
11.
Помер В. Стефаник у …. році.
12. Похований
у …… поруч із ….. .
2.Складання паспорту твору .
Новела
«Камінний хрест»
1. Історія написання: _________________________________________
___________________________________________________________________
2. Рік створення: ______
3. Напрям: _____________________________________________________
4. Літературний
рід: ________
5. Жанр: _______________________________________________________
6. Тема: ________________________________________________________
7. Головна
ідея: _______________________________________________________________
8.
Сюжет і композиція: ______________________________________________________
9. Герої
твору: ________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
10. Символічні образи: ____________________________________________________________
___________________________________________________________________________ ___________________________________________________________________________
11. Час подій:
__________________________________________________________________
3.Історична основа новели «Камінний хрест» Записати короткий конспект.
«Камінний хрест» — трагедія переселення галицьких селян до Канади.
За аналогією до багатьох інших творів Стефаника «Камінний хрест» теж
називають новелою, хоч за жанровими
ознаками це оповідання. Автор же
назвав твір студією, тобто художнім
дослідженням душі головного героя.
Твір написано під враженнями письменника від масової еміграції
галицького селянства за океан. Стефаник, навчаючись тоді в Кракові, був свідком
поневірянь земляків при пересадках з одного поїзда на інший. «Немилосердна
земля чорна, що пустила їх від себе»,— писав він 23 квітня 1899 р. Ользі
Кобилянській. Аналізуючи причини еміграції, автор вказував на кілька моментів
трагедії, зумовленої соціальною несправедливістю, темнотою безправних селян.
Йому боліло, коли бачив, як на вокзалі жандарм гнав натовп втомлених, заляканих
селян. «Вижу їх як дубів, тих мужиків, що їх вода підриває, корінь підмулює,
вижу, як хитаються, як падають, як їх пхають на желізниці і везуть як дерево на
опал. Чую їх біль, всі ті нитки, що рвуться між її (громади.— Авт.) серцем і
селом, і мені рвуться, чую їх жаль і муку».
В основу новели покладено реальний факт про те, як Штефан Дідух (у
творі Іван), односелець В. Стефаника, емігруючи до Канади, поставив на своїй
ділянці кам’яний хрест (який до нині стоїть у Русові). Але передусім це
яскравий образ-тип, що втілював у собі душевні драми й долю багатьох
добровільних вигнанців з рідного краю.
У листі до онука Штефана Дідуха М. Гавінчука від 11 лютого 1935 р.
В.Стефаник так згадував його діда, що був близьким товаришем батька
письменника, Семена Стефаника:
«Він був дуже розумний і спокійний, та інтересувався громадськими
справами, та перший заклав читальню в Русові… Зі своїми дітьми і внуками він і
багато інших покинули рідну землю... Зараз по їх від’їзді я написав оповідання
«Камінний хрест», де є дослівні думки Вашого небіжчика діда в майже дослівнім
наведенню. Це, так сказати, мій довг, сплачений вашому дідові в українській
літературі, він же, ваш дідусь, мав в моїй молодості великий вплив».
4. Домашнє завдання.
Виконати тестові завдання за посиланням ( результат надіслати).
https://onlinetestpad.com/ua/testview/96659-vasil-stefanik-kamіnnij-khrest
19.01.2021
Тема: Василь СТЕФАНИК "Камінний хрест".
Головні етапи життя і творчості. Особливості художнього світогляду письменника.
Мета:
·
Допомогти
учням осягнути новаторство письменника,ідейно-художній зміст новели «Камінний
хрест»;
· розвивати навички спостереження над текстом,
висловлення власної думки щодо прочитаного;
· виховувати здатність до співчуття, патріотизм.
1.
1.
· Підібрати цитати до характеристики головного
героя.
· Віднайти ознаки експресіонізму у новелі
«Камінний хрест».
· Скласти 6 тестових завдань до змісту новели .
Тести скласти самостійно!!!!
Пам"ятаємо про плагіат!!!
Тема: Експресіонізм-літературно-мистецькій напрям, його основні риси.Особливості прояву в літературі.
1. Робота з таблицею «паспорт експресіонізму».
Час появи | на межі ХІХ ст. — ХХ ст. Активно розвивався в період з 1905 до 20-х рр. ХХ ст. |
Місце появи | у Німеччині та Австрії. Мав своїх прихильників у Франції, Польщі, німецькомовній Швейцарії |
Девіз напрямку | «Мистецтво — не краса, а експресія — сила духовного виразу свого я». |
Представники | |
Письменники | Кафка, В. Стефаник, О. Туринський, О. Довженко, М. Куліш |
Художники | Едвард Мунк, Вінсент Ван Гог, Поль Сезанн, Поль Гоген, Анрі Матіс |
Композитори | Ріхард Штраус, С. Прокоф’єв, Б. Лятошинський |
Ознаки стилю | 1. Нервова емоційність та ірраціональність. 2. Символ. 3. Гіпербола, гротеск (крикливі художні засоби). 4. Фрагментарність та плакатність письма, позбавленого прикрас. 5. Тяжіння до абстракцій. 6. Різноманітні ефекти. 7. Естетизація потворного. 8. Нагромадження всіляких жахів. 9. Поєднання протилежних явищ |
Мета митців-експресіоністів | Подати своє бачення становища і призначення живого і неживого у світі, їх взаємозалежність, віднайти першовитоки людського зла |
Основну увагу приділяли | 1. Зображенню простих характерів (тільки селянська й дитяча тематика у В. Стефаника) 2. Проблемам вини і кари. 3. Дослідженню сенсу страждання і смерті людини. Для них характерна віталізація смерті, тобто зображення смерті, що постійно перетворюється на життя. 4. Дослідженню опозиції «прекрасне-потворне». 5. Ідеї всезагального взаємозв’язку усього сущого у світі |
Експресіонізм у творах живопису | 1. У своїх головних проявах експресіоністичний живопис ліричний та драматичний. 2. Предметом зображення в ньому стають людські почуття в момент найвищого напруження, особливо ті, що пов’язані з болем та стражданням. 3. Це живопис печалі, нещастя та страху, що пригнічують людство, і важливе значення надається грі, в якій увагу глядача зосереджено на тому, що зображують дійові особи. 4. Чисті пейзажі також можуть бути означені як «експресіоністичні». якщо вони, із урахуванням манери та способу їх виконання, виражають людські почуття та емоції. 5. Е. Мунк: «Я малюю не те, що я бачу, а те, що я уздрів». |
Експресіонізм у музиці | 1. Відсутність класичного розуміння розміру і ритму в музиці. 2. Уривчастість, різкість, розірваної мелодійної лінії. 3. Різкі і нестандартні інтервали і акорди. 4. Мінливість темпу музики різка і несподівана. 5. Відсутність стандартно мажорно-мінорного ладу — атональність. 6. Заміна вокальної партії інструментальної, і навпаки. 7. Заміна співу промовою, пошепки, криком. 8. Нерегулярність і незвичайна розстановка акцентів в ритмі |
2.Переглянути відео.
3. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторити матеріал уроку.
Поміркуйте над афоризмами П. Клеє: «Мистецтво не відтворює зриму реальність, воно її творить»; «Що жахливіше світ, то абстрактніше мистецтво». Чи згодні ви з цими висловлюваннями? Думку аргументуйте.
Творче завдання. Спробуйте написати прозову мініатюру, наслідуючи письменників-експресіоністів.
14.01.2021
Тема: Есе як форма рефлексії про прочитане.
1. Переглянути відео.
2. Написати есе. Надіслати до 10.00 15.01.2021.
13.01.2021
Тема: Значення творчої спадщини М.Коцюбинського для розвитку української літератури , її роль у загальноєвропейському контексті. Есе як форма рефлексії про прочитане.
1. Конкурс на кращого знавця життєвого і творчого шляху М. Коцюбинського.
1. Михайло Коцюбинський народився у…
2. Переїжджаючи із сім’єю з місця на місце, Михайлик ще змалку захоплювався…
3. Після закінчення двокласної школи М. Коцюбинський навчався…
4. У позашкільний час Михайлик любив…
5. Улюбленим заняттям Коцюбинського було…
6. Коцюбинський почав друкуватися у…
7. Михайло Михайлович був заарештований…
8. Письменник знав. іноземних мов. Назвіть їх…
9. До 1892-го року основним заняттям М. Коцюбинського було…
10. Російський письменник — друг М. Коцюбинського…
11. Характеристика «Коцюбинський розширив обрій української повісті» належить…
12. У Бессарабії та в Криму письменник працював…
13. Цитату: «На грудях тихо бряжчали мідяні гроші, скинуті добрими душами на перевіз. Під вікнами сумно ридали трембіти» взято із твору…
14. Провідним жанром малої прози Коцюбинського є…
15. Михайла Михайловича Коцюбинського поховано…
16. У 1910 році письменник відвідав цей населений пункт, це надихнуло М. Коцюбинського до написання твору «Тіні забутих предків». Мова йде про…
17. У повісті «Тіні забутих предків» представлені ворогуючі сім’ї…
18. Музичний інструмент, на якому грав Іванко…
19. Характеристика: «здорова дівка, з грубим голосом і воластою шиєю» належить…
20. Про смерть у горах людям сповіщають таким музичним інструментом, як…
21. «… все плакав по ночах, погано ріс і дивився на неню таким глибоким, старече розумним зором, що мати в тривозі одвертала од нього очі». Так сказано про…
22. Цей міфічний персонаж просить стрічного в танець та роздирає нявки…
23. Марічка співала і складала…
24. Під час знайомства з Іванком у відповідь на спричинене зло Марічка запропонувала йому…
25. Мольфар Юра постає перед нами як…
26. Події твору «Тіні забутих предків» відбуваються на….
27. На заваді коханню Марічки та Івана стала…
28. Свій твір «Intermezzo» М. Коцюбинський присвятив…
29. У творі діють такі незвичайні персонажі, як…
30. Вівчарки, яких зустрів герой, мають такі клички…
31. Образ жайворонка у творі «Intermezzo» символізує…
32. Причиною втоми персонажа стали…
33. Це небесне світило зцілило душу героя…
34. Кому і з якої причини заздрить ліричний герой?
35. Жанр твору…
36. Про остаточне зцілення персонажа засвідчила…
37. Чи можна вважати цей твір автобіографічним?
38. Слово «іntermezzo» у творі вживається у значенні…
39. Твір «Тіні забутих предків» екранізував…
40. У ролі Івана знявся…
2.Підготовка до написання есе. Переглянути матеріал за посиланням:
https://zno.if.ua/?p=985
3.Підготуватися до написання есе.
В О. Вайльда є вислів: «Ті, хто спроможні побачити у прекрасному його високий сенс, — люди культурні. Вони не безнадійні». Визначте «високий сенс» у повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків». Думки викладіть у формі есе.
11.01.2021. 12.01.2021
Тема: Повторення.Поетика імпресіонізму у повісті " Тіні забутих предків": "Весь світ був як казка повна чудес , таємнича, цікава й страшна".(М.Коцюбинський).
1. Повторити матеріал попереднього уроку. Записати відповіді в зошит.
Літературна гра «Закінчи речення»
1. В українській літературі М. Коцюбинський відомий передусім як…
2. Слово «іntermezzo» означає…
3. Новела «Intermezzo» присвячена…
4. На початку новели «Intermezzo» і в її фіналі наявний образ…
5. Ознакою драматичного твору в новелі є…
6. «Єднала небо із землею в голосну арфу і грала на струнах симфонію поля» дійова особа новели…
7. Дослідники, вивчаючи жанрову специфіку новели «Intermezzo», відносили її до…
8. Вівчарка Павла символізує… , Трепов — … , Оверко — …
9. М. Коцюбинському «присвоїли титул»…
10. Новела «Intermezzo» написана у…
11. Кульмінацією новели є епізод — …
12. Уривок «Прощайте. Йду поміж людьми. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає» є елементом сюжету — …
2. Опрацювати теоретичний матеріал, основні тези записати в зошити.( Для тих, у кого ці записи відсутні через пропуски уроків).
Улітку 1911 року Михайло Коцюбинський здійснив свою давню мрію — відвідав Карпати. Hезабутні дні, пpоведені М.Коцюбинським в селі Кpивоpівні сеpед смеpекових лісів і гомінливих pічок Гуцульщини, спонукають письменника бажання написати про «незвичайний казковий народ» — гуцулів. Письменник починає збирати матеріал для твору «Тіні забутих педків» : вивчає життя гуцулів, їхні звичаї, побут, фольклор, записує говірку, назви рослин, проймається духом гірської природи. У зборі матеріалу про цей чудовий край допоміг Коцюбинському відомий фольклорист і етнограф В. Гнатюк, згадуючи дні проведені разом з Коцюбинським у Гуцульщині, Гнатюк, відзначав закоханість письменника в природу: "Квіти – це була його пристрасть і розкіш, й треба було бачити, як його очі іскрилися коли переходив цариною, засіяною сотнями різних квітів, що миготіли та виблискували до сонця всякими барвами".
Повертаючись з Італії влітку 1910 року, Михайло Коцюбинський заїхав у карпатське село Криворівню. Короткі відвідини того чарівного краю з мальовничою природою та первозданним побутом мешканців гір не дали письменнику досить матеріалу для твору, проте бажання написати про «незвичайний казковий народ», гуцулів, не полишило його. Коцюбинський ще раз відвідав гуцульський край, де вивчав звичаї, побут, фольклор його мешканців. На думку письменника, гуцули й у XX ст. залишились язичниками. Враження від «чарівного полону» горян лягли в основу повісті.
Джерела написання:
- відвідини В.Гнатюка у 1910р., враження від побаченого
в Карпатах;
– велика підготовча робота: етнографічний матеріал, праці В.Шухевича та А.Онищука;
– самостійне спостереження та вивчення народного життя;
– друга поїздка із сином Юрієм у 1911р., перебування у селі Криворівні;
– докладне знайомство із природою та звичаями гуцулів;
– 25 вересня 1911р. – починає писати твір;
– жовтень 1911 – завершення в Чернігові;
– 1912р. – надрукування у львівському «Літературно-науковому віснику» та ж. «Заветы» російською мовою;
– відтворення міфологічного світобачення, використання казок, легенд, переказів, повір’їв, забобонів;
– реальне зображення життя і побуту гуцулів;
– бачення непереможного потягу до краси, світлого, людяного.
Увесь час Коцюбинський проводив у мандрах, бував у горах, повертався з полонин з квітами. Коли селяни висловлювали подив на його допитливість, відповідав, що хоче написати правду про гуцульське життя.
Назва повісті виникла не відразу. Перша - „В зелених горах” - не вдовольнила письменника. Потім були інші варіанти: „ Голос віків”, „Подих віків”, „Відгомін передвіку”, „Спадок віків”, „Сила забутих предків” тощо. Нарешті, зупиняється на назві „Тіні забутих предків”.
Проте перша назва не вдовольнила автора. Мабуть, тому, що в ній не було головного - дихання гір, тобто того міфологічного світу, в якому жили люди, що їх населяли. Жили сьогодні, вчора, як і сотні років тому. А саме про цю заглибленість у віки Коцюбинському і хотілося сказати найбільше. Наступні варіанти пов'язані з пошуком назви, яка б містила саме такий зміст: "Тіні минулого", "Голос віків", "Відгомін передвіку", "Подих віків", "Голоси передвічні", "Спадок віків". Але й ці назви автора не задовольнили. У них не було людини, тобто того, чий голос долинає, чиє дихання чути. Новий варіант - "Дар предків забутих" також не влаштовував письменника. Дар - неконкретно, не-наочно. І він замінив цю назву іншою - "Тіні забутих предків". Тоді ще раз перебирає можливі комбінації із словом "предки": "Голос забутих предків", "Слідами предків", "Сила забутих предків". І, нарешті, остаточно зупиняється на назві "Тіні забутих предків", що містить натяк на загадковість, казковість і дихання віків.
Жанр: повість.
Тема повісті: зображення життя гуцулів, їхніх звичаїв, побуту, фольклору, показ єдності людини і світу природи.
Ідея: гімн природи, чистоті людських взаємин і почуттів, засудження бездуховного життя, обмеженого дрібними потребами й інтересами.
ü Справжнє кохання незнищенне.
ü Зло можна перемогти тільки добром.
ü Треба вміти бачити красу природи, музики, народної пісні.
ü Оптимізм, життєстверджуюче бачення — важлива духовна цінність людини.
ü Співчуття, співпереживання — головні ознаки гуманізму людини.
Часові площини повісті:
«Тіні забутих предків» - модерний твір, в якому яскраво простежується імпресіоністична манера подачі матеріалу. Хоч сюжет охоплює невеличкий відрізок часу – життя Івана Палійчука, проекція часу насправді набагато ширше. Можна визначити три часові площини відповідно до культурних шарів, наявних у творі.
Перший – це сучасна для оповідача дійсність, побут та світогляд гуцульського села кінця ХІХ – початку ХХ століть, яскраво змальована М. Коцюбинським у деталях.
Другий – шекспірівський ідеал кохання, яким просякнуте все людське життя, яке підноситься над смертю та облагороджує людину.
Третій - то доба дохристиянських народних вірувань, що повертає людину до її первісного єднання з природою.
Композиція:
Експозиція: зображення карпатської природи, збирання гуцульських родин на Храмове свято до церкви, бійка між родинами Гутенюків і Палійчуків на ґрунті давньої, незапам’ятної неприязні.
Зав’язка: знайомство малих Івана й Марічки.
Розвиток дії: зародження кохання й стосунків юних Івана та Марічки; перебування Івана на полонині; смерть Марічки; зникнення Івана на 6 років, повернення та його одруження на нелюбій Палагні; господарювання Івана й Палагни; Палагна стає любаскою мольфара й нехтує Іваном;Іван іде в гори, де його починає зводити нявка, яка набула вигляду Марічки; Чугайстир хоче знищити нявку-Марічку.
Кульмінація: нявка повертається й заводить Івана до прірви, понівечений Іван помирає.
Розв’язка: похорони Івана: сумна частина + веселощі.
Конфлікт твору:
• між родами (Палійчуки – Гутенюки)
– Іван – кохання — Марічка;
• людини з дикою гірською природою (Іван – злі духи та істоти);
• людини із власним «я» (роздвоєність Івана);
• побутовий (Іван – Палагна);
• людини з людським буттям (Іван– смерть).
Проблеми:
Ø гармонія між людиною та світом природи;
Ø життя і смерть, добро і зло, проблема зради;
Ø сила кохання і неможливість існування без нього;
Ø вплив мистецтва на людину;
Ø роль праці в житті людей;
Ø стосунки батьків та дітей;
Ø язичество і християнство.
Образи повісті:
Людей:
родина Гутенюків (батько, мати, Марічка); родина Палійчуків (батько, мати, Іван); Юра — мольфар (чарівник); Палагна — багата гуцулка; баба Хима; люди;
Міфологічних істот:
Чугайстир — добрий лісовий дух, що боронить людей від нявок; Нявка — лісова мавка, загублена дівоча душа, з діркою замість спини, що обертається на дівчину й зводить чоловіків; щезник — лісовий дух; арідник — злий дух; Природи:
Карпатські гори; річка Черемош; Бескиди; хмарки; гроза; полонина, предковічний ліс; тварини;
Предметів і явищ:
флояра (сопілка); трембіта; бартка (гуцульська сокирка); коломийки; похорон; голос сокири.
3. Прочитати твір " Тіні забутих предків" до кінця.
4. Переглянути фільм за посиланням
Екранізація повісті:
У 1964 році режисер Сергій Параджанов та оператор Юрій Іллєнко зняли однойменний фільм.
Головні ролі виконували:
Іван Миколайчук (Іван),
Лариса Кадочникова (Марічка),
Тетяна Бестаєва (Палагна),
Спартак Багашвілі (Юра).
13.11.20
Урок в ZOOM
Наталья Ткаченко приглашает вас на запланированную конференцию: Zoom.
Тема:І.Карпенко-Карий. " Мартин Боруля"
Время: 13 ноя 2020 10:00 AM Киев
Подключиться к конференции Zoom
https://us02web.zoom.us/j/87350044101?pwd=Z3BKSktYbVJjWmh6bUxaRnp3TjA2UT09
Идентификатор конференции: 873 5004 4101
Код доступа: zVt4ps
11.11.20
Тема: Комедія І. Карпенка-Карого «Мартин Боруля». Тестування.
1.Пройти тестування за посиланням.
https://onlinetestpad.com/ua/test/78215-іkarpenko-karij-martin-borulya
2. Сфотографувати результат, щоб було видно час проходження, результат. Надіслати до 12.00 10.11.11
Зразок фото:
10.11.20
Тема: Комедія І. Карпенка-Карого «Мартин Боруля», її сценічна історія. Дворянство як міф про краще життя.
1. Виконати завдання на картках. (кожна відповідь – 2 бали)
1. Поясніть значення слова
«корифей». Чому ним іменують засновників професійного українського театру? ___________________________________
__________________________________________________________________
2. Назвіть засновників театру
корифеїв. ________________________________
3. Назвіть драматургів, чиї
п'єси ставили у 70—90-х роках XIX століття на українській сцені, та популярні
на той час вистави. ______________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
4. Що ви можете сказати про
внесок у розвиток театру корифеїв родини Тобілевичів?
_______________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________
5. Назвіть указ, яким царизм
заборонив виконання драматичних і вокальних творів українською мовою.
__________________________________________
6. Мати Івана Тобілевича
Євдокія Зіновіївна через багато років могла майже дослівно переказати зміст
давно побаченої п'єси, проспівати всі пісні з неї. Назвіть цю п’єсу.
___________________________________________________
(Сфотогафувати і надіслати на перевірку.)
2.Записати в зошит героїв:
Мартин Боруля — багатий
шляхтич, чиновник.
Палажка — його жінка.
Марися — їхня дочка.
Степан — їхній син, канцелярист
земського суду.
Гервасій Гуляницький — друг
Мартина, батько Миколи.
Микола — його син, парубок.
Націєвський — реєстратор із
ратуші.
Красовський — шляхтич, з яким
судиться Мартин Боруля.
Трандалєв — повірений.
Протасій Пеньонжка, Матвій
Дульський — чиновники.
Омелько, Трохим — наймити
Борулі.
3.Опрацювати теоретичний матеріал.
П’єса «Мартин
Боруля» складається з 5 дій. Давайте визначимо композицію твору.
Зав’язка: Боруля подає в суд на Красовського. (Навіщо ж дворянство
Борулі? Він не бідний, не обділений розумом та повагою поміщиків. Дворянство
для Борулі – це самозахист, справа честі, бо Мартина пан Красовський назвав
бидлом, а його сина — телям. Боруля наполегливо, із завзяттям судиться,
викидаючи гроші на вітер, і навіть не розуміє, що повірений Трандалєв просто
дурить його.)
Розвиток
дії: Боруля намагається прищепити членам своєї родини
дворянські риси. (Що ж вимагав він від своєї сім’ї?)
Кульмінація: головний герой дізнається про відмову в дворянстві. (Що
стало причиною?)
Розв’язка: усвідомлення Мартином своєї помилки. Згода на одруження
дітей.
Отже, тема твору: бездумна гонитва за
багатством Максима Борулі.
Основна думка: головне — не титул, а вміння залишатися
порядною, високоморальною людиною у всіх життєвих ситуаціях.
Адже мрія
стати вище, вагоміше цілковито поглинає героя, котрий з рештою за тією химерою
втрачає здатність реального сприйняття світу, завдаючи болю оточуючим його
людям. І знову хочу сказати словами Сковороди про «сродну працю»: кожному своє,
і не треба лізти в чужі сані.
З іншого
боку, скажете ви, якби людина не ставила перед собою недосяжних цілей, вона
мало б чого досягла у житті. Але не можна передбачити, чи зміниться твоя доля
на краще? Ось чому ця комедія крізь сльози.
4.Домашнє завдання
ü Скласти цитатний план-характеристику на одного з героїв
твору .
ü Записати проблематику твору.
ü Доопрацювати паспорт твору.
5.Переглянути відео. Повторити зміст твору.
09.11.20
Тема: "Театр корифеїв". Іван Карпенко-Карий. Трагікомедія" Мартин Боруля".
1. Опрацювати теоретичний матеріал у підручнику ст. 51-53.
Відповісти на запитання після теорії на ст 53.
2. Переглянути відео
3. Прочитати трагікомедію " Мартин Боруля".
4.Записати в зошити аналіз за посиланням https://ukrclassic.com.ua/katalog/k/karpenko-karij-ivan/3369-analiz-martin-borulya-ivan-karpenko-karij
5.До п"ятниці 13.11.20 мати доступ до навчальної платформи ZOOM. У п"ятницю спробуємо зробити пробний вхід, а в понеділок у першій половині дня на цій платформі буде проведено урок. Час проведення та запрошення надішлю в групу вашого класу " Дистанційне навчання".
16.10.20
Тема : Драматургія першої половини 19ст. Народна драма І.Котляревського. Новаторський характер української драматургії.
2. Укласти конспект в робочих зошитах за матеріалом прочитаного.
3. Переглянути відео.
4.Домашнє завдання.
ст.51- 53, підручник (прочитати теоретичний матеріал).
ст.53 записати в зошити відповіді на запитання 1-11 та надіслати їх на перевірку 16.10.20. до 17.00 на електронну пошту Nata-2706@i.ua.
13.10.20, 14.10.20
Тема: Контрольна робота з теми " Панас Мирний " Хіба ревуть воли, як ясла повн?".
1.Виконати контрольну роботу.
Різнорівневі завдання.
І рівень
1. Укажіть рису, яка
не є притаманною жанру соціально-психологічного роману.
А). Великий обсяг;
Б). багатоплановість сюжету;
В). невелика кількість персонажів;
Г). настрої, почуття, душевний стан дійових
осіб висвітлено шляхом
проникнення
в найглибші кутки душі.
2. Перший
друкований твір Панаса Мирного:
А). «Лихо давнє і сьогочасне»
Б). «Лихий попутав»
В). «Лихі люди».
Г). «П’яниця».
3. Укажіть прізвище співавтора роману Панаса
Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні
А). І. Білик; В). І. Нечуй-Левицький;
Б). І. Франко; Г). М. Павлик.
4. Яку назву мав роман «Хіба ревуть воли, як ясла
повні?» при перевиданні в Україні 1905 р.?
А). «Пропаща сила»; Б). «Чіпка»;
В). «Подоріжжя од Полтави до Гадячого»; Г). «Кріпацька неволя».
5. Визначте головну проблему роману Панаса Мирного
«Хіба ревуть воли, як ясла повні».
А).Неможливість реалізації
творчих задумів героя за умов кріпацтва;
Б). конфлікт між багатими і бідними як головний
конфлікт XIX ст.;
В). конфлікт «пропащої сили» з
патріархальним середовищем пореформеного села;
Г). конфлікт батьків і дітей (Мотря і Чіпка).
6. Чіпка
остаточно став на шлях злочину...
А). Після вигнання його з земства.
Б). Після одруження з Галею.
В). Після сварки з матір’ю.
Г). Після того, як у нього відібрали землю.
7.Укажіть, що
стало вирішальним моментом у виборі злочинного шляху центральним персонажем
роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
А). Вплив товариства; Г ).
злиденне життя;
Б ). нещасливе кохання; Д ).
хвороба.
В ). утрата землі;
8. Кого в романі «Хіба ревуть воли, як ясла
повні?» названо «двужоном»?
А). Чіпку Варениченка; Б). Максима Ґудзя;
В). Грицька Чупруненка; Г). Василя
Пороха;
Д). Івана Вареника.
9. Де вперше було надруковано роман «Хіба ревуть
воли, як ясла повні?»?
А).
У Львові;
Б). у Харкові;
В).
у Парижі;
Г). у Женеві;
Д ).
у Києві.
10. Визначте
розв'язку твору «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
А).
У Чіпки незаконно одбирають землю;
Б). Чіпка одружується з Галею і кидає розбій;
В). Мотря видає властям сина-убивцю, і його
відправляють на каторгу;
Г). Чіпка працює в земській управі задля
громадського добра;
Д ). Чіпка сходиться з волоцюгами Лушнею,
Матнею, Пацюком.
11. Вкажіть причини
часових зміщень, поєднання теперішнього і минулого в романі «Хіба ревуть воли,
як ясла повні?»:
А). авторський задум , спрямований на композиційне урізноманітнення твору;
Б). намагання автора надати своєму твору
справді епічного звучання;
В). прагнення автора відтворити цілісну
картину буття через закономірний зв’язок явищ і подій;
Г). уможливлення розкриття авторського стилю і творчої манери.
12. Вкажіть подію і твір, що
передували задуму роману-епопеї «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»:
А). Реформа
1861 р. і повість «Лихо давнє й сьогочасне»;
Б). мандрівка
навесні 1872 р. та враження від неї, описані Панасом Мирним у нарисі
«Подоріжжя від Полтави до Гадячого»;
В). життя
с. Піски як типовий зразок безвиході, до якої потрапили селяни після реформи,
що знайшло своє відображення у повісті «Голодна воля»;
Г ). особисті
враження та переживання автора, відображені в повісті Панаса Мирного «Чіпка».
ІІ рівень
1. «Розбишацька дочка» – хто
це?
2. Кого називали Махамедом?
3. Про кого слова: «Як
підстрелена горлиця тіпається, б’ється, тихо туркоче й стогне»?
4. Хто говорив про Чіпку: «У
Чіпки й серце добріше й душа чістіша… А що він п’є? То його лихо п’є »?
5. Яка з чотирьох частин є
екскурсом в минуле?
6. Про кого йдеться: «От з
кого беріть, дітки, примір, як у мирі жити! – не одна, не дві матері радили
своїм дочкам і зятям…»?
ІІІ рівень
1. Установіть відповідність між
цитатною характеристикою і персонажем роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли,
як ясла повні?».
1
«...бідна, некрасива дівчина, уже таки й літня, А). Галя
жила... удвох з старою матір'ю» Б). Оришка
2
«Сама - невеличка, метка й жвава, з веселою В). Мотря
Жуківна
усмішкою
на виду, вона так і вабила до себе» Г). Чіпка Варениченко
3
«Не багатого роду!» - казала проста свита, наки- Д). Остап
Хрущ
нута
наопашки. «Та чепурної вдачі», - одмовля-
ла
чиста, біла, на грудях вишивана сорочка...»
4 «Отой волоцюга, блудяга...покинув на Дону
жін-
ку
з дітьми...»
5 «Уже була стара-стара, як молоко біла, як
сухар
суха»
2. Вкажіть жанр
Вид
епічного твору, головна увага якого зосереджується на розкриті суперечностей і
закономірностей суспільного життя, соціальній зумовленості дій і вчинків
персонажів, зображенні їх у побутовому середовищі – це …
3. Дайте відповідь
Алегорична
назва «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»: воли – символічний образ уярмленого
селянства – не ревли б, якби було що їсти. Умови життя селянства, їх поведінка,
розкриття того, що калічило душі, нівечило мораль …Це …
2. Контрольну роботу виконуємо з 9.00 до 12.00 14.10.20.
Надсилати для перевірки на електронну адресу
Nata-2706@i.ua . Після 12.00 оцінка буде знижена.
Бажаю успіху, сподіваюсь, що роботи не будуть списані!!!!
12.10.20.
Тема: Повторення прочитаного. Панас Мирний. "Хіба ревуть воли, як ясла повні".
1. Переглянути відео. Повторити матеріал.
3. Написати есе на тему " Мої роздуми про актуальність для нашого часу вічних проблем роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
4. Твори на перевірку надіслати на електронну пошту за адресою
Nata-2706@i.ua до 15.10.20
Комментариев нет:
Отправить комментарий